03 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 349/988/18
адміністративне провадження № К/9901/5717/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 349/988/18 за позовом ОСОБА_1 до Виспянської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області (далі - Виспянська сільрада) про зобов'язання вчинити певні дії, постановлену у складі судді Главача І.А.
27.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Виспянську сільраду розглянути його звернення про надання йому як учаснику бойових дій у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та погодити її межі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідач протиправно відмовив йому у наданні у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства як учаснику бойових дій з тих мотивів, що вказана земельна ділянка не входить в межі населеного пункту.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 01.11.2018 відмов у задоволенні позовних вимог.
05.11.2018 позивач до суду першої інстанції подав заяву про стягнення судових витрат, у якій просив стягнути з Виспянської сільради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 800,00 грн.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2018 відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат у справі №349/988/18 за вищевказаним позовом.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 349/988/18 повернуто скаржнику.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2019 залишив без змін рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018.
26.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 04.04.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2019 прийнято зазначену справу до свого провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018, виходячи з наступного.
Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статтею 328 якого регламентовано право на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При цьому, частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз статті 328 КАС України дає підстави вважати, що положеннями частини другої цієї статті надано право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Позивач просить переглянути у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні його заяви про стягнення судових витрат по справі №349/988/18 за вищевказаним позовом, яка не переглядалась в апеляційному порядку та не входить в перелік ухвал, які можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 не може бути переглянута в касаційному порядку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, враховуючи норми КАС України та компетенційну складову у понятті «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив відсутність повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції (рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2012 у справі ТОВ «Фірма Верітас» проти України).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 відкрито помилково, оскільки зазначене судове рішення не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, у зв'язку з чим, помилково відкрите касаційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 228, 333, 345, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 349/988/18 за позовом ОСОБА_1 до Виспянської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко Л.В. Тацій