Справа № 640/11702/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
01 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.
при секретарі - Бринюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Приватного нотаріуса Лісіциної Яни Борисівни про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи, -
У травні 2020 року позивач Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Лісіциної Я.Б., в якому просив суд скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняте нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції наголошує, що у справі, яка розглядається, спір виник між двома суб'єктами владних повноважень, а отже суб'єктний склад відповідає критеріям публічно-правового спору.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати із направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, зокрема зазначив, що спір про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, Головному управлінню ДІІС у м. Києві стало відомо, що приватним нотаріусом Лісіциною Я.Б. 15 лютого 2020 року внесено запис № 10741110051027637 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЕКСПОБАНК».
При цьому, предметом адміністративної справи № 640/11702/20 є визнання протиправним та скасування реєстраційного запису від 15 лютого 2020 року № 10741110051027637 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ЕКСПОБАНК».
Так, відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Положення наведеного вище пункту 67.2 статті 67 ПК України встановлюють повноваження органу доходів і зборів звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, відміну державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов'язку платниками податків, тобто коли він діє на реалізацію своїх владних повноважень, визначених законом.
Тобто, у цій справі до суду з позовом звернувся суб'єкт владних повноважень у випадку, який прямо передбачений законом (стаття 67 ПК України), на виконання повноважень щодо забезпечення контролю за виконанням податкового обов'язку платниками податків.
Таким чином, спір, який виник за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими. За таких обставин висновки суду першої інстанції, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо посилання суду першої інстанції на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження №11-771апп19), колегія зазначає наступне.
Як вбачається з постанови Великої палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження №11-771апп19), при її розгляді Суд дійшов висновків про те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Проте, вказані висновки не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безумовно пов'язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.
У справі ж № 826/10249/18 (провадження № 11-771апп19), на яку послався суд першої інстанції, закриваючи у цій справі провадження, позовні вимоги були заявлені фізичною особою та обґрунтовувались відсутністю у осіб, які звернулися до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи, повноважень на вчинення таких дій та, як наслідок, фіксації їх у ЄДР.
Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв'язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов'язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 640/717/20 та від 08 грудня 2020 року у справі № 640/9648/19.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, а рішення суду - скасувати із направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції. .
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 р. - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов
Повний текст постанови складено 02 вересня 2021 року.