Справа № 580/3580/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Білоноженко М.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
31 серпня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Кузьмишиної О.М., Чаку Є.В.,
при секретарі: Хмарській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року про визнання протиправним рішення, в порядку ст. 383 КАС України, та встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року відмовлено у визнанні протиправним рішення, в порядку ст. 383 КАС України, та встановленні судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №580/3580/19.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі №580/3580/19, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 року., згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум з 01.01.2018 року.
У подальшому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі №580/832/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки УСБУ в Черкаській області від 27.07.2020 №21/509, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та виплатити різницю пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
15.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, та просив:
- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині, самовільного зменшення відсотку нарахування пенсії з 90% до 70%;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконати рішення суду від 15.01.2020 року в адміністративній справі №580/3580/19 в частині здійснення перерахунку пенсії з розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконати рішення суду у адміністративній справі №580/3580/19 шляхом зміни відсоткового значення розміру пенсії з 70% до 90%;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 15.01.2020 року по адміністративній справі №580/3580/19 в частині здійснення перерахунку пенсії з розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 681,00грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача судові витрати зі сплати правової допомоги в сумі 1000 грн.
Заява позивача мотивована тим, що рішенням у даній справі від 15.01.2021 року, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90 % суми грошового забезпечення. У подальшому, на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/832/21, яке набрало законної сили, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак при перерахунку відсоткове значення розміру пенсії знижено до 70%. Такі дії позивач вважає протиправними та зазначає про невиконання відповідачем рішення суду у даній справі, оскільки саме ним встановлено право на отримання позивачем пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання протиправним рішення, в порядку ст. 383 КАС України, та встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі №580/3580/19, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не зазначено жодних обставин із наданням відповідних доказів, що на виконання рішення в справі №580/3580/19 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача у відсотковому значенні, меншому ніж встановлено рішенням суду. Натомість матеріали справи (протоколи перерахунку та розрахунки на доплату) свідчать про те, що на виконання рішення суду у справі №580/3580/19 перерахунок пенсії позивача здійснено саме у розмірі 90% грошового забезпечення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.
Частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/832/21 не покладено зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% суми грошового забезпечення, натомість відповідачем здійснено всі дії щодо виконання вказаного рішення, які зобов'язано було здійснити судовим рішенням.
Згідно листа ГУ ПФУ в Черкаській області від 31.05.2021 року №3419-3318/Ж-03/8-2300/21, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі №580/832/21, 28.04.2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 року, на підставі довідки Управління Служби України у Черкаській області від 27.07.2020 року № 21/509, виходячи із розміру грошового забезпечення 16 791,40 грн. у розмірі 70%.
При цьому, пенсійним органом обґрунтовано зазначено, що зобов'язань провести перерахунок пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення відповідно довідки Управління Служби безпеки у Черкаській області від 27.07.2020 року №21/509, судом на відповідача не покладено, а тому, зазначений перерахунок пенсії проведено згідно законодавства, що діяли на 01.04.2019 року.
Так, у порядку ст. 383 КАС України оцінці підлягає рішення, вчинене суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.
Як вбачається із підстав поданої заяви, позивач вважає неправомірним перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та зазначає про порушення відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року по справі №580/3580/19, яким встановлено обов'язок перерахунку виходячи із 90% грошового забезпечення.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що проведений перерахунок від 28.04.2021 року, здійснено пенсійним органом на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі № 580/832/21, а не рішення у справі № 580/3580/19.
Таким чином, позивач, вважаючи протиправним здійснений відповідачем перерахунок на виконання рішення у справі № 580/832/21, звернувся із заявою про визнання протиправним такого перерахунку у межах справи №580/3580/19, що не відповідає способу захисту порушеного права встановленого ст. 383 КАС України.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем не зазначено жодних обставин із наданням відповідних та належних доказів, що на виконання рішення в справі № 580/3580/19 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача у відсотковому значенні меншому, ніж встановлено рішенням суду.
У свою чергу, матеріали справи (протоколи перерахунку та розрахунки на доплату) свідчать про те, що на виконання рішення суду у справі № 580/3580/19 перерахунок пенсії позивача здійснено саме у розмірі 90% грошового забезпечення, як і було зобов'язано судом відповідача в рішенні суду.
З урахуванням зазначеного доводи позивача щодо необхідності зобов'язання відповідача виконати рішення суду у адміністративній справі № 580/3580/19 шляхом зміни відсоткового значення розміру пенсії з 70% до 90% та встановлення судового контролю у цій частині не підлягають задоволенню.
Разом з тим, перевірка правомірності рішень відповідача, вчинених на виконання рішення у справі №580/832/21 є неможливою в межах даної справи, оскільки суд не може надавати оцінку рішенню відповідача, прийнятому в межах іншого судового провадження.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає колегії суддів апеляційної інстанції підстави для висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.06.2021 року, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно відмовити.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду.
Таким чином, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 254, 294, 321, 325, 328, 382, 383 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року про визнання протиправним рішення, в порядку ст. 383 КАС України, та встановлення судового контролю - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.М. Кузьмишина
Є.В. Чаку
Повний текст виготовлено 02.09.2021 року