Справа № 826/10724/17
01 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ Плюс» - керуючого партнера Адвокатського об'єднання «Мостовенко Антонець та партнери» адвоката Мостовенко С.М. про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року залишено без змін.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначену постанову суду апеляційної інстанції згідно штрихкодового ідентифікатора відправлення отримано позивачем 19 липня 2021 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі подано 26 липня 2021 року.
Отже, позивачем дотримано строки, визначені частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інтереси позивача у справі представляли фахівці Керуючого партнера Адвокатського об'єднання «Мостовенко Антонець та партнери», подана заява обґрунтована тим, що під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, які складаються з: ознайомлення з матеріалами справи в Шостому апеляційному адміністративному суді - 2000,00 грн, формування позиції на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві, аналізу документів, доданих до апеляційної скарги, вивчення судової практики Верховного Суду в аналогічних справах - 2000,00 грн, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 6000,00 грн, а всього на суму 10 000,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає необхідним заяву задовольнити частково, виходячи із наступного.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частин першої, третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження обґрунтованості розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу до суду надано наступні документи:
- договір №02/10 про надання правової допомоги від 02.10.2019 року, відповідно до якого Адвокатське об'єднання «Мостовенко Антонець та партнери» в особі керуючого партнера Мостовенка С.М. надає правові послуги ТОВ «АГТ Плюс»;
- Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2021 №20 до Договору від 02.10.2019, відповідно до якого у червні 2021 року Товариству надано послуги на суму 23 000,00 грн;
- платіжне доручення №9857 від 09 липня 2021 року на суму 23 000,00 грн;
- розрахунок фактично понесених судових витрат ТОВ «АГТ Плюс», відповідно до якого витрати на правничу допомогу складаються з: ознайомлення з матеріалами справи в Шостому апеляційному адміністративному суді - 2000,00 грн, формування позиції на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві, аналізу документів, доданих до апеляційної скарги, вивчення судової практики Верховного Суду в аналогічних справах - 2000,00 грн, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 6000,00 грн, а всього на суму 10 000,00 грн.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).
Виходячи з наведеного, колегія суддів враховує, що справа №826/10724/17 розглядалася судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні, в порядку реагування на апеляційну скаргу представником позивача надано лише відзив, який складається з 11 сторінок тексту з цитуванням положень Податкового кодексу України, а також фактично відтворює позицію позивача, викладену у позовній заяві, що не потребувало глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також не вимагало від представника позивача, який є фахівцем в галузі права, значних зусиль під час підготовки до розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» ( заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постановах від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17 та від 01.09.2020 року у справі № 620/6209/19.
З аналізу наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу (а саме: у загальній сумі 10 000,00 грн), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи та фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), та є завищеним, у зв'язку з чим з урахуванням принципів розумності та співмірності вважає можливим задовольнити заяву представника позивача частково в сумі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 139,241, 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційній адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ Плюс» - керуючого партнера Адвокатського об'єднання «Мостовенко Антонець та партнери» адвоката Мостовенко С.М. про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ Плюс» (код ЄДРПОУ 32821859, м. Київ, 02081, вул. Сортувальна, 2) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина
Судді: Н.М. Єгорова
І.В. Федотов