25 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11045/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради, Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо неналежного забезпечення визначення розміру, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносно ОСОБА_1 ;
- стягнути солідарно з Міністерства соціальної політики України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 6800 грн.;
- стягнути солідарно з Міністерства соціальної політики України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради на користь ОСОБА_1 . Моральну шкоду в сумі 300 000 грн.;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з Міністерства соціальної політики України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради на користь ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України, Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо неналежного забезпечення визначення розміру, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2020 рік, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язано Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати ОСОБА_1 та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач, зокрема посилається на те, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати пенсії має виняткове значення для позивача, зважаючи на соціальну сутність пенсії, яка в переважній більшості випадків є єдиним джерелом доходу особи, що її отримує. Стверджує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди з підстав ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди. При цьому, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі психологічної експертизи, тим самим суд фактично поклав на позивача обов'язок довести наявність у нього душевних страждань з приводу порушення його прав відповідачами, що є неприпустимим. Відмовляючи у задоволенні вищезазначеного клопотання суд першої інстанції позбавив можливості позивача довести чи мали дії відповідачів негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненими негативними наслідками. Вважає, що суд мав виходити з презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачами та обов'язку саме відповідачів спростувати таку презумпцію. А отже, з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб'єкта владних повноважень покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності її розміру, визначеного позивачем.
На адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява-клопотання про призначення психологічної експертизи у справі та 16.08.2021 заява-клопотання про заміну експертної установи.
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи заявник зазначає, що досліджувана ситуація виникла незалежно від волевиявлення позивача та призвела до проблемації його життя, що проявилося у інтенсивному емоційному стресі, виникненні почуття розгубленості, обурення обставинами того, що сталося, почутті глибокого душевного болю. Ситуація, що склалася була та залишається для позивача інтенсивно психотравмуючою. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов'язані з цим негативні душевні переживання (страждання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди позивачу, що буде детально встановлено за наслідками проведення експертизи.
У зв'язку з чим позивач просить призначити по даній справі психологічну експертизу, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» та поставити експерту наступне питання: якщо позивачу завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? Витрати, пов'язані з проведенням експертизи позивач просить покласти на нього.
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Правом подати заперечення щодо призначення експертизи та експертної установи відповідачі не скористалися.
Розглянувши клопотання позивача щодо призначення судової-психологічної експертизи по справі, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.101 КАС України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, при з'ясуванні фактів, з якими законодавство пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог статті 1167 Цивільного кодексу України, що визначають підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Згідно з ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до підпункту 2 частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та клопотання про призначення експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки для з'ясування спричинення позивачу моральної шкоди у спірних правовідносинах, розміру моральної шкоди, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з частинами 3 та 4 ст. 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Пунктом 1 статті 103 КАС України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5) затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі рекомендації), п. 6.1 розділу «Психологічна експертиза» визначено, що об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
В орієнтовному переліку питань відповідно до п. 6.6 рекомендацій містяться такі питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)? Чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Згідно частин 3, 4, 5 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
За наведених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 72, 73, 90, 101, 102, 241, 236, 248, 256, 294 КАС України суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі психологічну експертизу, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи завдана ОСОБА_1 моральна шкода внаслідок ситуації, що досліджується у справі - виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не в повному обсязі?
- Якщо ОСОБА_1 завдана моральна шкода, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдану моральну шкоду?
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи направити матеріали адміністративної справи №160/11045/20 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».
Витрати пов'язані з проведенням експертизи, покласти на ОСОБА_1 .
Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи до одержання її результатів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров