01 вересня 2021 р.Справа № 480/532/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 480/532/20
за позовом ОСОБА_1
до Білопільської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Білопільської міської ради (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення п'ятої сесії сьомого скликання Білопільської міської ради №94 від 18.11.2019 року, про затвердження Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради;
- визнати незаконним та скасувати Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 480/532/20 за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
16.07.2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог у зв'язку із задоволенням у повному обсязі відповідачем.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення відповідача у цій справі втратило чинність 24.12.2020 року у зв'язку із його скасуванням відповідачем. Так, рішенням № 71 другої сесії восьмого скликання депутатів Білопільської міської ради Сумської області від 24.12.2020 року Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради визнано таким, що втратило чинність. Позивач зазначає, що дані дії свідчать про визнання позовних вимог відповідачем та задоволення позовних вимог, шляхом усунення допущеного правопорушення. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 140 КАС України позивач просить присудити всі понесені нею у справі витрати із відповідача, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги, витрати на професійну правничу допомогу.
Розглянувши матеріали справи, зміст заяви про відмову від позову, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 314 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За правилами ч. 3 ст. 189 КАС України, про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Частиною 5 зазначеної статті КАС України визначено, що суд не приймає відмови від позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача відмовитися від позову. Такі дії позивача не повинні суперечити закону та не повинні порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Колегією суддів встановлено, що заяви про відмову від позову подано належними особами, а дії позивачів не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову позивачів від позову, а ухвалене рішення суду першої інстанції визнати нечинним і закрити провадження у справі.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Білопільської міської ради на користь позивача судових витрат на сплату судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
З аналізу вищевказаної норми слідує, що суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача у випадку якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
Колегією суддів встановлено, що рішенням № 71 другої сесії восьмого скликання депутатів Білопільської міської ради Сумської області від 24.12.2020 року, Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належить до комунальної власності Білопільської міської ради визнано таким, що втратило чинність.
Таким чином, відповідачем було фактично задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування Положення про призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти та позашкільної освіти, що належать до комунальної власності Білопільської міської ради після подання позовної заяви, а тому колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до приписів ст. 140 КАС України позивач має право на відшкодування всіх понесених судових витрат.
Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Приписи ч.9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Так, пунктами 1, 2, 4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України", заява №19336/04, п. 269).
Позивачем надано докази понесених судових витрат, а саме: квитанцію про сплату судового збору від 23.12.2020 № 0.0.1955160017 у розмірі 1261,20 грн., договір про надання правової допомоги № 6-а від 30.11.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №105 від 23.12.2020 року по сплату 3000 грн., фактичний розрахунок розміру судових витрат у суді апеляційної інстанції № 3, квитанцію до прибуткового касового ордера від 30.06.2020 року № 141 про сплату 3000 грн.
З наданих доказів слідує, що 30.11.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Дорожинець Наталією Григорівною укладено договір про надання правової допомоги.
Колегією суддів з фактичного розрахунку розміру судових витрат у суді апеляційної інстанції № 3 встановлено, що до вартості наданих адвокатом послуг входило:
- підготовка апеляційної скарги (опрацювання змісту рішення суду першої інстанції), складання тексту апеляційної скарги на 10 арк., 3 год., вартість 3000 грн.;
- опрацювання документів надісланих відповідачем під час провадження у суді апеляційної інстанції з метою складання заяви про відмову від позовних вимог у зв'язку із їх задоволення відповідачем, 2 год, вартість - 2000 грн.;
- час підготовки і участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції, 1 год., вартість - 1000 грн.
Разом - 6000 грн.
Розглянувши надані позивачем докази понесених витрат, колегія суддів частково не погоджується з їх вартістю, з огляду на таке.
Колегія суддів з матеріалів справи встановлено, що адвокат Дорожинець Н.Г. приймала участь у судових засіданнях 09.06.2021 року, 30.06.2021 року загалом протягом 26 хвилин.
Враховуючи, що у фактичному розрахунку розміру судових витрат у суді апеляційної інстанції вказано 1 година та вартість її 1000 грн., колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість суми за участь адвоката позивача у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції у розмірі 500 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість витрат позивача на сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що про задоволення заяви ОСОБА_1 про відмову від позову, визнання нечинним рішення суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 140 КАС України позивач має право на відшкодування судових витрат у розмірі 6761 (шість тисяч сімсот шістдесят одної) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 140, 189, 238, 243, 314, 315, 325 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі №480/532/20 визнати нечинним.
Провадження у справі № 480/532/20 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білопільської міської ради (код ЄДРПОУ 04058019, 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 6761 (шість тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 20 коп.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2021 року