02 вересня 2021 р.Справа № 480/8588/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конард" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 (головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, повний текст складено 12.04.21 року) по справі № 480/8588/20
за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конард"
про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція у Сумській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ «Конард» у вигляді повного зупинення робіт по виготовленню бетонних сумішей на виробничому майданчику, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Машинобудівників, 4 до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.
В обґрунтування позову зазначила, що після проведення планової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства Держекоінспекцією у Сумській області встановлено порушення підприємством вимог Законів України «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону навколишнього середовища», «Про відходи» та складено припис від 01.04.2019, в якому зокрема, зобов'язано ТОВ «Конард» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин. Однак, за наслідками позапланової перевірки позивачем встановлено, що вказані вимоги припису відповідачем не виконані. У зв'язку з цим, на підставі п. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 позов задоволено.
ТОВ «Конард» (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано питання наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування, а лише зазначено про невиконання ним припису, який є чинним, не оскарженим, а отже законним, що є підставою для задоволення позову. Вважає, що неоскарження підприємством припису не свідчить про його законність та обґрунтованість, а його невиконання в частині неотримання дозволу не можу бути підставою для зупинення робіт по виготовленню бетонних сумішей.
Зазначає, що позивачем під час проведення перевірки не проводилось будь-яких вимірів, лабораторних чи інших досліджень, не здійснювалось розрахунків, а отже факту викидів підприємством забруднюючих речовин у атмосферне повітря та джерел цих викидів Держеконспекцією не встановлено. Таким чином, на думку скаржника, позивачем не доведено наявність підстав для зобов'язання відповідача отримати відповідний дозвіл, що не взято до уваги судом першої інстанції.
Також, вказує, що вжиття відповідачем заходів щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин не пов'язане з приписами позивача і не свідчать про його згоду з ними.
Крім того, зазначає, що повне зупинення робіт по виготовленню бетонних сумішей є надмірним заходом, який фактично призведе до негативних наслідків для підприємства.
Державна екологічна інспекція у Сумській області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ «Конард» зареєстроване як юридична особа, видом діяльності якого, зокрема, є: виробництво бетонних розчинів, готових для використання, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 61-64).
В період з 25.03.2019 по 29.03.2019 Держекоінспекцією у Сумській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «Конард» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за наслідками якого складено акт № 123/03 (а.с. 7-14) .
Актом встановлені порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме:
- не ведеться первинний облік утворених відходів за формою 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» (порушено ст. 17 Закону України «Про відходи», наказ Мінприроди № 342 від 07.07.2008);
- статистична звітність № 1 - відходи за 2017 - 2018 рр. не складена. Не визначені склад і властивості відходів, що утворюються, що є порушенням ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи», постанови КМ України № 2034 від 01.11.1999;
- не вирішене питання щодо отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та складання реєстрових карт об'єктів утворення відходів або складання декларацій про відходи (порушено ст.ст. 17, 32 Закону України «Про відходи», постанову КМ України № 118 від 18.02.2016);
- показник загального утворення відходів за підсумками роботи підприємства за 2017, 2018 рр. не розрахований ( порушено ст. 17 Закону України «Про відходи», постанову КМ України № 1360 від 31.08.1998);
- місця тимчасового розміщення відходів визначені не для всіх видів утворюваних відходів (крім відпрацьованих шин, відпрацьованих люмінесцентних ламп та відпрацьованого масла) та не паспортизовані, що є порушенням ст.ст. 17, 33, 34 Закону України «Про відходи», постанови КМ України № 2034 від 01.11.1999;
- під час обстеження території підприємства та виробничих приміщень встановлено розміщення відходів в неустановлених місцях (відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані шини, склобій, тверді побутові відходи), що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»;
- встановлено розміщення промислових відходів в контейнерах для твердих побутових відходів: промаслене ганчір'я, тара поліетиленова, картон, тощо (порушення ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи»);
- відсутні договори на передачу відходів (крім твердих побутових відходів та відпрацьованих шин), що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи»;
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства здійснюються без дозволу на викиди ( порушено ст. 11 Закону України «Про відходи») .
01.04.2019 позивачем складено припис № 107/03-16, яким зобов'язано відповідача у встановлений строк усунути порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом:
- розроблення заходів по усуненню виявлених порушень:
- отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел;
- не допуску наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства (без дозволу на викиди забруднюючих речовин);
- забезпечення введення первинного обліку утворюваних відходів з встановленою формою 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»;
- забезпечення складання статистичної звітності № 1 - відходи (утворення та поводження з відходами);
- визначення складу і властивостей відходів, що утворюються;
- розрахунку показника загального утворення відходів з урахуванням всіх видів відходів, які утворюються на підприємстві, за необхідності складання реєстрових карток;
- отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами або складання декларації про утворення відходів про утворення відходів та реєстрації її у встановленому порядку;
- ліквідації та не допуску в подальшому розміщення відходів у невстановлених місцях;
- заключення договору на передачу відходів;
- визначення та паспортизації місць тимчасового розміщення відходів (а.с. 18).
На виконання вимог припису, 10.07.2019 відповідачем надано позивачу лист, в якому зазначено про заходи, які вжиті на усунення порушень, а саме: для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин з ТОВ НВП «Еко-Стандарт» укладено договір на розробку науково-технічної продукції; на передачу та утилізацію відходів підприємством укладено ряд договорів; для недопущення розміщення відходів у невстановлених місцях товариства визначені місця для розміщення відходів, які облаштовані контейнерами та бочками і позначені відповідними написами (а.с. 21).
У період з 10.07.2019 по 12.07.2019 Держекоінспекцією у Сумській області проведено позапланову перевірку відповідача щодо виконання вимог припису № 107/03-16 від 01.04.2019, за наслідками якої складено акт № 369/06 (а.с. 19-20).
Перевіркою встановлено, що відповідачем, зокрема, не виконано п. 2 Припису, а саме: не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства (а.с. 19-20).
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 12.07.2019 № 011447, винесеною Державною екологічною інспекцією у Сумській області уповноважену особу підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн за невиконання вимог припису, який сплачено у добровільному порядку (а.с. 22-24).
Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.11.2020 по 06.11.2020 позивачем на підставі скарги І.М. Липова від 29.09.2020, погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 07.10.2020, направлення від 27.10.2020, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в ході якої встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел наявних на виробничому майданчику ТОВ «Конард» здійснюються без дозволу на викиди (а.с. 30-33).
Вважаючи наявними правові підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду з огляду на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин всупереч вимогам припису від 01.04.2019, який не оскаржувався та є чинним, тому застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення робіт по виготовленню бетонних сумішей на виробничому майданчику до моменту його отримання є належним способом впливу на протиправні дії відповідача щодо здійснення ним викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на те, виходячи із недопустимості здійснення господарської діяльності з порушенням вимог закону.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України №877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
Відповідно до ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Так, за змістом ст.1 Закону України від 16.10.1992 №2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон №2707-XII) джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 10 Закону №2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно з положеннями ст. 11 Закону №2707-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Статтею 12 Закону №2707-XII встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, що підтверджується актом планової перевірки №123-03, приписом №107/03-16 від 01.04.2019, актами позапланової перевірки № 369-06 та № 331/05, постановами про накладення адміністративного стягнення від 01.04.2019, від 12.07.2019.
Відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано доказів виконання вимог припису від 01.04.2019 в частині отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Згідно зі ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Крім того, цією ж нормою встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Частиною 1 ст. 12 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Колегія суддів зазначає, що припис від 01.04.2019 відповідачем не оскаржувався, а тому відповідно до статті 7 Закону №877-V є обов'язковим до виконання.
Доводи ТОВ «Конард» щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а саме, не врахування, що Держеконспекцією, під час проведення перевірки, будь-яких вимірів, лабораторних чи інших досліджень не проводилось, не здійснювалися розрахунки, не встановлено належними доказами факту викидів підприємством забруднюючих речовин у атмосферне повітря та джерел цих викидів , а отже недоведеність позивачем підстав для зобов'язання відповідача отримати відповідний дозвіл, фактично свідчать про його незгоду з перевіркою та складеним за її результатами приписом, що є підставою для оскарження в судовому порядку.
Натомість, предметом спору у цій справі є не припис від 01.04.2019, а наявність або відсутність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення робіт по виготовленню бетонних сумішей на виробничому майданчику, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Машинобудівників, 4 до моменту отримання ТОВ «Конард» дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Щодо доводів скаржника про те, що законодавством не передбачено зупинення виробничої діяльності суб'єкта господарювання з підстав відсутності у нього дозволу за умови недоведеності факту здійснення викидів забруднюючих речовин, колегія суддів вважає помилковими, оскільки приписом від 01.04.2019, який є чинним встановлено здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства без дозволу.
Доводи апелянта про те, що заходи, вчинені підприємством щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, не пов'язані з приписом позивача, спростовуються наявним в матеріалах листом від 10.07.2017, наданим Держекоінспекції, в якому зазначено, що саме на виконання вимог припису відповідачем укладено з ТОВ НВП «Еко-Стандарт» договір на розробку науково-технічної продукції для отримання відповідного дозволу (а.с. 21).
Колегія суддів зазначає, що факт відсутності у відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з окремих стаціонарних джерел встановлено як позивачем під час перевірки, так і судом першої інстанції на час судового розгляду. При цьому, згідно вимог статей 11, 12 Закону № 2707-ХІІ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, а господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Враховуючи вищенаведене, вірним є висновок суду першої інстанції про необхідність до отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зупинити роботу по виготовленню бетонних сумішей.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 28.05.2019 у справі № 804/6471/17, від 01.09.2020 у справі № 820/6496/16, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України повинна враховуватись судом апеляційної інстанції.
Щодо доводів апелянта про надмірність обраних позивачем заходів впливу, оскільки їх застосування призведе до негативних наслідків, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Державна екологічна інспекція у Сумській області, здійснюючи державний нагляд за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, уповноважена досліджувати як питання щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин, так і щодо додержання нормативів у галузі охорони навколишнього середовища.
Як вже зазначалось відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Отже у разі порушення суб'єктом господарювання вимог екологічного законодавства суд може за зверненням органу державного нагляду (контролю) прийняти рішення про необхідність повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, з метою припинення відповідних правопорушень та припинення створення загрози безпеці здоров'я та життя людей.
Колегія суддів зазначає, що з моменту прийняття припису (01.04.2019) та до дати звернення Держекоінспекції до суду (02.12.2020) минув значний період часу (більше року), а порушення усунуті не були.
При цьому, здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства призводять до забруднення навколишнього природного середовища відходами та становить підвищену небезпеку для довкілля.
Враховуючи те, що відповідачу був наданий достатній строк для добровільного виконання вимог припису та усунення відповідних порушень, проте останній цим не скористався, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено наявність підстав для застосування заходу реагування у сфері державного нагляду, оскільки вони є доцільними та відповідають співмірності тяжкості допущених порушень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Також, застосований до відповідача захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конард" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 по справі № 480/8588/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 03.09.2021 року