01 вересня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 761/45939/18
Номер провадження 22-ц/824/10877/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Юзькової О. Л., у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Шевченківського районного суду міста Києваз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про встановлення банківського рахунку № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 02 серпня 2011 року в розмірі 106 622 грн. 95 коп.; стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 872 грн. 42 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 серпня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено два договори банківського вкладу за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Так, відповідно до виписок про рух коштів від 12 листопада 2018 року та 29 листопада 2011 року ОСОБА_1 було отримано 1 984,36 доларів США та 1 500 євро.
Позивач зазначає, що невиконання відповідачем зобов'язань за договорами, призвело до порушення прав позивача, у зв'язку з чим останнім було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимоги вих. № 63346OVR від 11 жовтня 2017 року.
Проте станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідачем не погашена, та становить: 1559, 85 євро за договором № НОМЕР_2, що станом на 26 листопада 2018 року еквівалентно 49 213 грн. 26 коп. та 2 065, 84 доларів США за договором № НОМЕР_1 , що станом на 26 листопада 2018 року еквівалентно 57 409 грн. 69 коп.
Протокольною ухвалою суду від 13 серпня 2019 року замінено позивача ПАТ «Кредобанк» на АТ «Кредобанк».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року (а.с. 111-114) позов АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 09 червня 2021 року АТ «Кредобанк» направило апеляційну скаргу у якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухвалення при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за договором банківського рахунку № НОМЕР_1 та договором банківського рахунку № НОМЕР_2 в загальному розмірі 128 631 грн. 85 коп. та судовий збір.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 02 серпня 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено два договори банківського рахунку: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що підтверджується копіями зазначених договорів.
Із виписок по руху коштів по рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 22 листопада 2011 року по 12 листопада 2018 року вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти, що не було взято до уваги під час ухвалення оскаржуваного рішення.
На думку скаржника, неподання ним копії Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам в ПАТ «Кредобанк» не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, адже в справі наявні інші докази, достатні для встановлення факту заборгованості та її розміру.
Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед АТ «Кредобанк».
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 02 серпня 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договори банківського рахунку № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 (а.с. 10, 11).
02 серпня 2011 року ОСОБА_1 підписав Заяви-анкети на оформлення банківських платіжних карток (а.с. 15,18).
До позовної заяви позивачем додано, зокрема, заяви про відкриття поточного рахунку (а.с. 16,20) та картки із зразками підписів ОСОБА_1 (а.с.17, 19).
Із наданої банком виписки від 12 листопада 2018 року про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 22 листопада 2011 року по 12 листопада 2018 року вбачається, що 29 листопада 2011 року відповідачем було здійснено дві банківські операції щодо отримання кредитних коштів у загальній сумі 1984,36 долари США (а.с. 27 - 29).
Із наданої банком виписки від 12 листопада 2018 року про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 22 листопада 2011 року по 12 листопада 2018 року вбачається, що 29 листопада 2011 року відповідачем було здійснено дві банківські операції щодо отримання кредитних коштів у загальній сумі 1500 євро (а.с. 30 - 32).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
За змістом статті 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Відповідно частини першої статті 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
До таких правовідносин застосовуються положення про банківський кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договори банківського рахунку № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.
Із виписки по рахунку від 12 листопада 2018 року про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період з 22 листопада 2011 року по 12 листопада 2018 року, яка є первинним фінансовим документом банку, вбачається, що 29 листопада 2011 року відповідачем було здійснено дві банківські операції щодо отримання кредитних коштів у загальній сумі 1 984,36 долари США.
Із виписки по рахунку від 12 листопада 2018 року про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 22 листопада 2011 року по 12 листопада 2018 року, яка є первинним фінансовим документом банку, вбачається, що 29 листопада 2011 року відповідачем було здійснено дві банківські операції щодо отримання кредитних коштів у загальній сумі 1 500 Євро.
З вказаного вбачається, що ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти в строк встановлений вищевказаними договорами в добровільному порядку не повернув, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 984, 36 доларів США, що станом на дату ухвалення рішення (день платежу) еквівалентно 53 359 грн. 44 коп. (1 984, 36 доларів США х 26 грн. 89 коп. (офіційний курс гривні щодо долара США станом на 01 вересня 2021 року) та 1 500 Євро, що станом на дату ухвалення рішення (день платежу) еквівалентно 47 745 грн. (1 500 Євро х 31 грн. 83 коп. (офіційний курс гривні щодо долара США станом на 01 вересня 2021 року ).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати в повній мірі законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за договором банківського рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 47 745 грн. грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за договором банківського рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 53 359 грн. 44 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862) судовий збір у сумі 4 405 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Я.В. Головачов
О.В. Шахова