Справа 759/21106/20 Головуючий у І-й інстанції - Шум Л.М.
апеляційне провадження № 22-ц/824/10176/2021 Доповідач Заришняк Г.М
28 серпня 2020 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ТОВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 14.03.2020 року о 09 год. 00 хв. на з'їзді з естакади на перехресті вулиць Дехтярівська та О. Довженка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_3 та Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2020 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні п. 13.1 ПДР України. Вказана постанова набралазаконної сили.
Цивільна відповідальність водія автомобіля Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» згідно полісу ОСАГО №167618459 з лімітом відшкодування в 100 000,00 грн.
16 березня 2020 року позивач звернувся до страхової компанії відповідача з повідомленням, як від потерпілої особи,про настання ДТП. Того ж дня, представником страхової компанії було оглянуто транспортний засіб позивача та складено протокол огляду.
16 березня 2020 року позивачем було подано до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування.
06 квітня 2020 року за замовленням страхової компанії представниками ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» здійснено огляд транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 з метою визначення вартості матеріального збитку.
ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» надано страховій компанії звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, за вих. №18363 від 21.04.2020, згідно з яким вартість відновлювального ремонту Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 витратним підходом склала 42 769 грн.
В свою чергу,страхова компанія визнала за собою виплату матеріального збитку (без врахування ВТВ) в розмірі 26 576,57 грн.й станом на 15.07.20 р. виплатила позивачу матеріальну шкоду в сумі 25 563 грн.61 коп.
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування завданої шкоди у повному обсязі в розмірі 26 750,52 грн. та стягнути судові витрати: 840 грн. 80 коп. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 1 000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 16 192 грн. 43 коп., сплачену позивачем комісію в сумі 127, 88 грн. за перерахування виплаченого ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» страхового відшкодування та сплачені ним кошти ПАТ «ПриватБанк» за проведення платежу на користь ФОП ОСОБА_4 в сумі 430,21 грн., а всього: 16 750 грн. 52 коп., а також відшкодувати йому моральноу шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати: в розмірі 840 грн. 80 коп. сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 червня 2021 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що що позивачу на праві власності належить автомобіль ToyotaCamry д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 10).
14 березня 2020 року о 09 год. 00 хв. на з'їзді з естакади на перехресті вулиць Дехтярівська та О. Довженка у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_3 та Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 52-53).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 12).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що 20.12.2019 року між ОСОБА_5 та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» укладено поліс №167618459 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 51).
З матеріалів справи також слідує, що 16.03.2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 13-14).
16 березня2020 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.» із заявою про страхове відшкодування, в той же день було складено акт (протокол) огляду транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 15,72-73). 06 квітня 2020 року складено протокол №18207 огляду колісного транспортного засобу Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 74-75).
Згідно із звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вих. №18363 від 21.04.2020 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного проходження КТЗ Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 , дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ - 26 576,57 грн. (а.с.76-82).
Судом встановлено, що ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування на загальну суму 25 576,57 грн., доказом чого є відповідані платіжні доручення №8766 від 22.06.2020 року, №8846 від 23.06.2020 року, №10693 від 15.07.2020 року (а.с. 83,84,85).
Як видно з вказаних платіжних доручень, Банком за рахунок позивача була стягнута комісія в сумі 127, 88 грн. за перерахування виплаченого ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» страхового відшкодування, крім того позивачем було сплачено ПАТ «ПриватБанк'за проведення платежу на користь ФОП ОСОБА_4 в сумі 430,21 грн.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством
Отже, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Водночас порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено статтею 1194 ЦК України. Згідно з її положеннями особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином,ТзДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснило відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, за мінусом франшизи, а різницю між реальними збитками, пов'язаними з відновлювальним ремонтом автомобіля, згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вих. №18363 від 21.04.2020 року (а.с.76-82), вартість відновлювального ремонту КТЗ Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 складає 42 769 грн. 39 коп., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного проходження КТЗ Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_2 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ - 26 576,57 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що автомобіль позивача згідно Акту №93 від 17.06.20 р. виконаних робіт по сервісному та технічному обслуговуванню автомобілів було відремонтовано ФОП ОСОБА_4 , й позивачем 16.06.20 р. було сплачено ФОП ОСОБА_4 вартість фактичних ремонтних робіт по відновленню автомобіля після ДТП в сумі 43 021 грн. 28 коп.( а.с.18).
Враховуючи те, що вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, з відповідача, як з винною особи, у порядку ст. 1194 ЦК України, на користь позивача підлягає стягненню: різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту) пошкодженого транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 16 192,43 грн., сплачені позивачем комісія в сумі 127, 88 грн. за перерахування виплаченого ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» страхового відшкодування та сплачені ним кошти ПАТ «ПриватБанк» за проведення платежу на користь ФОП ОСОБА_4 в сумі 430,21 грн., а всього: 16 750 грн. 52 коп.
За таких обставин, рішення суду в частині стягнення на користь позивача матеріального збитку в сумі 1000 грн підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про стягнення з відповідача матеріальної шкоди шкоди в сумі 16 750 грн. 52 коп.
Щодо висновку суду першої інстанції про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
З матеріалів справи слідує, що 25 травня 2020 року між адвокатським бюро «Володимира Конкіна» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги №10/07, за умовами якого адвокат надає клієнту правову допомогу.
Пунктом 4.2 даного договору визначено, що розмір винагороди визначається розрахунком фактично наданих послуг.
Згідно акту приймання - передачі наданої правничої допомоги і послуг №1 до договору від 25 травня 2020 року , підписаного адвокатом Конкіним В.В. та Шкварою О.М., 05 листопада 2020 року адвокатом були надані наступні послуги:
зустріч та особиста консультація клієнта - 8,5 годин часу (із розрахунку вартості 1 год. - 300 грн.) = 2550 грн.;
пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 3 години (із розрахунку вартості 1 год. -250 грн.)=750 грн.;
збір доказів по справі, здійснення попередніх процесуальних дій (підготовка, направлення вимоги та ін.) -3 години (із розрахунку вартості 1 год. - 100 грн.)=300 грн.;
підготовка, складання та оформлення (пред'явлення) позовної заяви 1 година (із розрахунку вартості 1 год. 1000 грн.)=1000 грн.;
ознайомлення з відповіддю на вимоги, її правовий аналіз та підготовка заперечень 1 год. (аванс 25%) = 250 грн. (1 послуга х1000);
участь у судових засіданнях в суді першої інстанції 1 год. (аванс 25%) = 250 грн. (1 послуга х1000), а всього до сплати 5 112 грн. 50 коп. Вказана сума була сплачена позивачем, доказом чого є квитанція (а.с.34).
Разом з тим, така послуга, як участь у судових засіданнях 1 год. (аванс 25%) = 250 грн. (1 послуга х1000) не підлягає відшкодуванню, оскільки розгляд даної справи проводився без повідомлення (виклику) сторін, й адвокат не приймав участь у судових засіданнях.
Окрім того, враховуючи складність справи, колегія суддів вважає завищеним час, затрачений адвокатом на зустріч та особисту консультацію клієнта протягом 8,5 годин (із розрахунку вартості 1 год. - 300 грн.), тому вартість цієї послуги необхідно змінити та врахувати розумний, витрачений адвокатом на виконання даної послуги, протягом 1 години вартістю 300 грн.
Отже, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу: зустріч та особиста консультація клієнта - 1 година часу із розрахунку вартості 1 год. - 300 грн.
пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 3 години (із розрахунку вартості 1 год. -250 грн.)=750 грн.;
збір доказів по справі, здійснення попередніх процесуальних дій (підготовка, направлення вимоги та ін.) -3 години (із розрахунку вартості 1 год. - 100 грн.)=300 грн.;
підготовка, складання та оформлення (пред'явлення) позовної заяви 1 година (із розрахунку вартості 1 год. 1000 грн.)=1000 грн.;
ознайомлення з відповіддю на вимоги, її правовий аналіз та підготовка заперечень 1 год. (аванс 25%) = 250 грн. (1 послуга х1000);
А всього дані витрати становлять 2 600грн.
Таким чином рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу слід скасувати та постановити нове рішеня в цій частині, яким збільшити суму стягнення таких витрат з 1000 грн. до 2 600грн.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що судом не було задоволено позов в частині відшкодування моральної шкоди, не заслуговують на увагу.
Так, ч.1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись з позовною заявою до суду, в мотивувальній частині щодо розрахунку позовних вимог (п.59.4) була зазначена моральна шкода. Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви вимог про стягнення моральної шкоди позивачем заявлено не було, в зв'язку з чим з урахуванням вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України у суду першої інстанції були відсутні підстави для постановлення судового рішення в частині стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.367, 374,376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та витрат на правничу допомогу - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольними частково. Стягнути ОСОБА_3 ( місце місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в сумі 16 750 грн. 52 коп. та понесені витрати на правничу допомогу в сумі 2 600грн.
В решті дане судове рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: