1/1731
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 вересня 2021 року м. Київ № 640/18464/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Лото-плюс»
простягнення штрафу
Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області (надалі - позивач/ГУ Держпродспоживслужби у Київській області) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лото-плюс» (надалі - відповідач/ТОВ «Лото-плюс») штраф на загальну суму 6 783,00 грн. за порушення законодавства про рекламу згідно із рішенням №43 від 09.06.2020 р. у розмірі 5 083,00 грн. та рішенням №44 від 09.06.2020 р. у розмірі 1 700,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/18464/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Патратій О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва №777 адміністративна справа №640/18464/20 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/18464/20 визначено суддю Клочкову Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву прийнято до провадження та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу на ТОВ «Лото-плюс» накладені штрафи згідно із рішеннями №43 та №44 від 09.06.2020 р., які станом на дату звернення до суду із даним позовом у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Водночас ТОВ «Лото-плюс» у встановлений судом строк ані свого відзиву, ані будь-яких письмових заперечень на позовну заяву не надало, про причини неможливості подання відповідних заяв по суті справи суду не повідомило.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до змісту позовної заяви ГУ Держпродспоживслужби у Київській області на підставі ст.26 Закону України «Про рекламу» був проведений контроль щодо розповсюдження зовнішньої реклами у м. Фастові Київської області, під час якого виявлено зовнішню рекламу «Українська Національна Лотерея» на фасаді будинку за адресою: м. Фастів, вул. Т. Шевченка, 1-А, з ознаками порушення вимог ч.3 ст.8 Закону України «Про рекламу».
Під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу ГУ Держпродспоживслужби у Київській області підприємству «Українська Національна Лотерея» була направлена вимога №10-05.1/12004-19 від 19.11.2019 р., в якій вимагалось надати наступні документи: пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витяг), затверджений макет реклами, інформацію про виробника та розповсюджувача реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником та розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
На виконання зазначеної вище вимоги від підприємства «Українська Національна Лотерея» надійшли листи №801 від 27.11.2019 р. та №827 від 05.12.2019 р. з додатками: договір доручення №2024/02 від 09.04.2018 р. на розповсюдження державних миттєвих лотерей, в якому розповсюджувачем є ТОВ «Лото-плюс», яке згідно із умовами договору самостійно вирішує питання, пов'язані з організацією пунктів розповсюдження та розміщення вивісок. Також у листах було повідомлено про те, що станом на дату проведення контролю, а саме 12.07.2019 р., між підприємством «Українська Національна Лотерея» та ТОВ «Лото-плюс» було припинено будь-які договірні відносини.
У зв'язку із цим 30.01.2020 р. ГУ Держпродспоживслужби у Київській області відносно ТОВ «Лото-плюс» був складений протокол про наявні ознаки порушення ч.3 ст.8 Закону України «Про рекламу» та направлено на адресу: м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, вимогу №10-05.1/7620 від 30.01.2020 р., в якій просили надати до 28.02.2020 р. наступну інформацію: пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витяг), затверджений макет реклами, дозвіл органу місцевого самоврядування на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником та розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
28.02.2020 р. на підставі протоколу від 30.01.2020 р. ГУ Держпродспоживслужби у Київській області було прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також відносно ТОВ «Лото-плюс» складено протокол від 28.02.2020 р. про наявні ознаки порушення ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», оскільки відповідач не надав жодної інформації на вимогу №10-05.1/7620 від 30.01.2020 р.
Крім того, ГУ Держпродспоживслужби у Київській області на адресу ТОВ «Лото-плюс» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 16) була направлена повторна вимога №10-05.1/1664-20 від 28.02.2020 р., в якій просило надати інформацію до 27.03.2020 р.
27.03.2020 р. на підставі протоколу від 28.02.2020 р. ГУ Держпродспоживслужби у Київській області прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу з ознаками порушення вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» та направлено на адресу ТОВ «Лото-плюс» повідомлення про розгляд справи №05.1/3399-20 від 23.04.2020 р., в якому зазначено про необхідність з'явитися відповідачу до Головного управління 09.06.2020 об 11:00.
На розгляд справи представник ТОВ «Лото-плюс» не з'явився, тому на підставі протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 09.06.2020 р. у зв'язку із ненаданням витребуваної інформації, керуючись ст.27 Закону України «Про рекламу», ГУ Держпродспоживслужби у Київській області відносно ТОВ «Лото-плюс» були прийняті рішення:
~ №43 від 09.06.2020 р. про накладення штрафу на суму 5 083,00 грн. за порушення вимог законодавства України про рекламу в частині розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді будівлі такого змісту: «Розіграш 8 липня КОСМОЛОТ ЧЕМПІОН СЕРЕД ЛОТО» за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Т. Шевченка, 1-А, чим порушено вимоги ч.3 ст.8 Закону України «Про рекламу»;
~ №44 від 09.06.2020 р. про накладання штрафу на суму 1 700,00 грн. за порушення вимог законодавства України про рекламу в частині неподання документів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, розміщеної зовнішньої реклами, чим порушено вимоги ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» .
Вказані рішення позивачем надіслано на адресу відповідача (м. Київ, вул. Верхній Вал, 16) з рекомендованим повідомленням, про що свідчить копія відповідного повідомлення.
Зважаючи на те, що відповідачем у судовому порядку рішення про накладення штрафів не оскаржувались, штрафи у добровільному порядку не сплачені, позивач звернувся з даним позовом до суду .
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. №270/96-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №270).
Згідно із ст.1 Закону №270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Загальні вимоги до реклами встановлені у ст.8 Закону №270, згідно із ч.3 якої вказано, що реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів. Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
За вимогами ч.1 ст.16 Закону №270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
У ч.2 ст.26 Закону №270 вказано, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право:
~ вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
~ вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
~ надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
~ приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
~ приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Згідно із ч.3 ст.26 Закону №270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:
~ бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;
~ подавати необхідні документи, давати пояснення;
~ отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;
~ оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
Таким чином, встановивши порушення вимог Закону №270, органи державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства, у той час як рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю, на вимогу відповідних органів державної влади.
Відповідно до ч.6 ст.27 Закону №270 за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.7 ст.27 Закону №270).
Поряд із цим питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №693 (надалі - Порядок №693).
Згідно із п.9-14 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:
перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;
отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;
готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (п.16 Порядку №693).
Отже, у разі порушення законодавства про рекламу рекламодавці, виробники реклами, розповсюджувачі реклами притягаються до відповідальності у вигляді накладення штрафу. При цьому розгляд справи про притягнення особи до відповідальності має відбуватися за участю представника особи, щодо якої порушено справу, а в разу його відсутності може бути розглянута без його участі у разі своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до п.18 та п.19 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу. До того ж сума штрафної санкції, визначена у рішенні за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та не оскаржена в установленому порядку, підлягає сплаті до державного бюджету у добровільному порядку або стягується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в рамках проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу ГУ Держпродспоживслужби у Київській області 12.07.2019 р. було виявлено розповсюдження зовнішньої реклами «Розіграш 8 липня Космолот Чемпіон Серед Лото» на фасаді будівлі за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Т. Шевченка, 1-А, з ознаками порушення вимог ч.3 ст.8 Закону №270 - реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.
Під час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу позивачем була отримана інформація про те, що розповсюдження державних лотерей здійснювалось ТОВ «Лото-плюс», що підтверджується, зокрема (але не виключно): договором доручення №2024/02 від 09.04.2018 р. на розповсюдження державних миттєвих лотерей; листом ТОВ «Лото-плюс» за вих.№31219-2019 від 03.12.2019 р. та іншими доказами у справі.
У зв'язку із цим ГУ Держпродспоживслужби у Київській області відносно ТОВ «Лото-плюс» був складений протокол від 30.01.2020 р. про порушення законодавства про рекламу та надіслано на адресу: м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, вимогу №10-05.1/7620 від 30.01.2020 р., в якій просили надати до 28.02.2020 р. наступну інформацію: пояснення, копію свідоцтва про державну реєстрацію (витяг), затверджений макет реклами, дозвіл органу місцевого самоврядування на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори з виробником та розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
Оскільки ТОВ «Лото-плюс» у встановлений строк не подано пояснень та інформації на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Київській області, останнім відносно ТОВ «Лото-плюс» складено протокол від 28.02.2020 р. про порушення законодавства про рекламу у зв'язку із наявними ознаками порушення вимог ч.2 ст.26 Закону №2740.
Крім того, 28.02.2020 р. на підставі протоколу від 30.01.2020 р. про порушення законодавства про рекламу ГУ Держпродспоживслужби у Київській області було прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. При цьому, окрім протоколу, позивачем була надіслана на адресу відповідача (м. Київ, вул. Верхній Вал, 16) повторна вимога №10-05.1/1664-20 від 28.02.2020 р., в якій просило надати інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі, до 27.03.2020 р.
У зв'язку із ненаданням ТОВ «Лото-плюс» пояснень та необхідної інформації на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Київській області на підставі протоколу від 28.02.2020 р. про порушення законодавства про рекламу позивачем було прийняте рішення від 27.03.2020 р. про початок розгляду справи про порушення вимог законодавства про рекламу.
Згідно із цим ГУ Держпродспоживслужби у Київській області на адресу ТОВ «Лото-плюс» було направлено повідомлення про розгляд справи за №10-05.1/3399-20 від 23.04.2020 р., в якому повідомлялось про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері реклами. Проте у встановлений термін уповноважена особа ТОВ «Лото-плюс» на розгляд справи не з'явилась.
09.06.2020 р. на підставі протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу та матеріалів відповідної справи ГУ Держпродспоживслужби у Київській області у зв'язку із неподанням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами були прийняті оскаржувані рішення:
№43 про накладення штрафу на суму 5 083,00 грн. у відповідності до ч.7 ст.27 Закону №270 за порушення вимог законодавства України про рекламу в частині розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді будівлі такого змісту: «Розіграш 8 липня КОСМОЛОТ ЧЕМПІОН СЕРЕД ЛОТО» за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Т. Шевченка, 1-А, а саме: за недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту реклами, чим порушено ч.3 ст.8 Закону №270;
№44 про накладання штрафу на суму 1 700,00 грн. у відповідності до ч.6 ст.27 Закону №270 за порушення вимог законодавства України про рекламу в частині неподання документів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю, розміщеної зовнішньої реклами, а саме: за неподання інформації на вимогу Головного управління щодо вартості розповсюдженої реклами, чим порушено вимоги ч.2 ст.26 Закону №270.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлені на адресу відповідача поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення, проте станом на дату судового розгляду даної адміністративної справи визначені у рішеннях суми штрафів добровільно ТОВ «Лото-плюс» не сплачені. Також у матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем вказаних рішень про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку.
З огляду на вищенаведене суд погоджується із доводами позивача щодо дотримання ГУ Держпродспоживслужби у Київській області встановленого порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу та наявності законних підстав для стягення сум штрафів, визначених у рішеннях №43 та №44 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, у судовому порядку.
Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).
Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ГУ Держпродспоживслужби у Київській області у повному обсязі, оскільки позивач як суб'єкт владних повноважень довів наявність законних підстав для стягення з відповідача сум штрафів, визначених у рішеннях №43 та №44 від 09.06.2020 р. про накладення штрафу, у судовому порядку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно із цим, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову суб'єкта владних повноважень, а матеріли адміністративної справи не містять доказів судових витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати ГУ Держпродспоживслужби у Київській області, пов'язані зі сплатою судового збору, не відлягають відшкодуванню.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лото-плюс» задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лото-плюс» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16, код ЄДРПОУ 42059580) штраф на загальну суму 6 783,00 грн. за порушення законодавства про рекламу згідно із рішенням №43 від 09.06.2020 р. у розмірі 5083,00 грн. та рішенням №44 від 09.06.2020 р. у розмірі 1 700,00 грн. на користь Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова