ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2021 року м. Київ № 320/9208/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1 ,
доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича,
проскасування постанов ВН №65838635 від 17.06.2021,17.06.2021, 17.06.2021,
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 адміністративну справу №320/9208/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про скасування постанов ВН №65838635 від 17.06.2021,17.06.2021, 17.06.2021 передано на розгляд до Окружному адміністративному суду міста Києва за підсудністю.
Листом Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 матеріали адміністративної справи №320/9208/21 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Літвіновій А.В.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанови ВП №65838635 від 17.06.2021,17.06.2021, 17.06.2021.
Позивач звернувся з позовною заявою до суду лише 19.07.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті в якому надійшла позовна заява до суду. Позивач вказує, що оскаржувані постанови отримано 12.07.2021, однак доказів отримання до позовної заяви недодано.
Згідно з приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду обґрунтування строків звернення з даним позовом до суду стосовно заявлених позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору. Однак додано клопотання про звільнення від сплати судового збору та додано довідку про доходи з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 15.07.2021.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , суд наголошує на тому, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що повідомлені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору або його звільнення.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Додаткового суд звертає увагу, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установити у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 гривень.
Отже, враховуючи заявлені позивачем вимоги, розмір судового збору який підлягає сплаті становить - 908, 00 грн.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплатити суми судового збору у розмірі 908, 00 грн та надання суду відповідних доказів сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суд звертає увагу, що позивачем не вказано найменування відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи та його адресу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись, статтями 122-123,160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.