ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 вересня 2021 року м. Київ № 640/33199/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210231.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки на час виявлення порушення транспортний засіб було передано клієнту ФОП ОСОБА_1 за договором фінансового лізингу №KTD8FLODO3ZXO від 14.05.2019. Позивач вказує, що відповідальність за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту застосовується безпосередньо до автомобільних перевізників. Оскільки, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» не є безпосереднім перевізником, то постанову про накладення на позивача штрафу прийнято відповідачем протиправно.
Позивач також стверджує, що його не було повідомлено про час і місце розгляду справи щодо розгляду акту проведення перевірки, тому був позбавлений можливості надати відповідні пояснення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що відповідно до акту проведення перевірки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надавало послуги з перевезення вантажу без оформлених документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210231 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Стосовно тверджень позивача про неповідомлення про розгляд справи щодо акту проведення перевірки, повідомляє, що згідно списку згрупованих відправлень листів рекомендованих № 5044, за трек-номером 0308300453850, виклик про розгляд справи позивачу було направлено 06.08.2020, що в повній мірі відповідає вимогам і строкам здійснення такого роду листування, у зв'язку з чим, покликання позивача про неналежне сповіщення про розгляд справи є безпідставним та таким, що не заслуговує на увагу.
Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що 14 травня 2019 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір фінансового лізингу №KTD8FLODO3ZXO, за умовами якого транспортний засіб марки SHACMAN SX3258DT384 переданий банком у користування ФОП ОСОБА_1 . Відтак, вважає, що саме особа, яка отримала право володіння та користування транспортним засобом має відповідати за порушення законодавства у відповідності до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/33199/20, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) з 19.03.1992 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
04.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено перевірку транспортного засобу марки SHACMAN SX3258DT384, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт від 04.07.2020 № 1218454 про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт.
В акті перевірки від 04.07.2020 № 1218454 стверджується про порушення надання послуг з перевезення вантажів, зокрема відсутня ТТН або інші документи на вантаж.
За результатами розгляду акту про правопорушення від 04.07.2020 № 1218454, заступником начальника Київського міжрегіонального управління Уктрансбезпеки Зелінським С.А. 18.08.2020 винесено постанову № 210231, якою до позивача застосовано штрафну санкцію за не оформлення товарно-транспортної накладної у розмірі 1 700,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваної постанови, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абзацу 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3 до постанови, одним з яких є Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі по тексту - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з наведених норм чинного законодавства, встановлено, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються виключно до автомобільних перевізників.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону № 2344-ІІІ).
Отже, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме перевізник, а не власник транспортних засобів у випадку, коли власники не використовують транспортний засіб, а відповідно до статті 1 «Правил дорожнього руху України" лише володіють майновими правами на транспортний засіб.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, він як власник транспортного засобу марки SHACMAN SX3258DT384, номерний знак НОМЕР_1 , не надавав послуг з перевезення вантажів, що власне не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що автомобільний транспортний засіб SHACMAN SX3258DT384, номерний знак НОМЕР_1 не експлуатується Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з 14 травня 2019 року, оскільки згідно договору фінансового лізингу №KTD8FLODO3ZXO від 14.05.2019, був переданий у лізинг фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (а.с.24-34).
Згідно з додатком №1 до договору фінансового лізингу №KTD8FLODO3ZXO від 14.05.2019 банк передав, а лізингоодержувач отримав самоскид SHACMAN SX3258DT384, 2019 р.в., VIN - НОМЕР_2 (а.с.35).
Жодного доказу того, що саме Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» було перевізником вантажу у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідач суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому не може нести відповідальність, передбачену абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім того, відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Отже, Порядком № 1567 визначено обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, а саме повідомлення останнього про час і місце розгляду справи.
Натомість, доказів вручення позивачу повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №218454 станом на дату розгляду справи - 11.08.2020 матеріали справи не містять, що в свою чергу дає підстави для висновку про позбавлення останнього права на участь в розгляді справи та надання пояснень по суті справи і, як наслідок здійснення належного розгляду справи.
З огляду на викладене суд вважає, що застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є протиправним, а постанова Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210231 підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 № 210231.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код: 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) за рахунок бюджетних асигнувань Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (ідентифікаційний код 39816845, місцезнаходження: 03083, м. Київ, проспект Науки, 57) судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась