Справа №: 343/959/21
Провадження №: 2/0343/427/21
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/959/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
за участю: представника позивачки - адвоката Дуткевича М.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
Стислий виклад позиції сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт постійного непроживання відповідача разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що її мама ОСОБА_3 у першому шлюбі із ОСОБА_4 народила сина - відповідача ОСОБА_2 . Проте, чоловік її мами ОСОБА_4 помер і вона вийшла вдруге заміж за ОСОБА_5 та взяла його прізвище. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася вона (позивачка). 02.09.1999 її батько здійснив заміну прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Їхня сім'я проживала у квартирі АДРЕСА_1 , яка була приватизована 10.02.1994 року на 5 осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідно до договору дарування від 04.08.2006, співвласники квартири - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували належні їм по 1/5 частці, а її мама ОСОБА_3 прийняла у дар ці частки квартири і таким чином з урахуванням 3/5 часток стала одноособовим власником 4/5 часток квартири. Згідно з довідкою Долинської міської ради від 12.11.2019 № 8411, ОСОБА_2 значиться зареєстрованим у цій квартирі з 18.05.2012, а вона (позивачка) - з 28.02.2014.
Внаслідок ДТП її мама тривалий час хворіла і ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. За життя вона заповіту не склала. Ніхто з можливих спадкоємців заяв у нотаріальну контору про прийняття спадщини не подавав.
Разом з тим, її брат ОСОБА_2 , будучи зареєстрованим у вказаній квартирі з 2014 року по сьогоднішній день, у ній разом з мамою та до дня смерті останньої не проживав, не проживає і в даний час. В цей період жив і живе разом із батьком (вітчимом) у АДРЕСА_2 . Його особистих речей у квартирі АДРЕСА_1 немає. Факт непроживання у цій квартирі не заперечує і ОСОБА_2 . Таким чином, враховуючи, що останній на день смерті мами не проживав постійно нею, то він по суті спадщину не прийняв, тому втратив право на спадкування вказаної квартири.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Дуткевич М.В. позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, не заперечив проти його задоволення. Додатково пояснив, що після народження він проживав та ходив до школи в м. Долина. Згодом його вітчим отримав у спадок будинок в м. Болехів, куди переїхав проживати. Його мама працювала у м. Долина, тому там і залишилась проживати з молодшою донькою (позивачкою). Він спочатку часто навідував вітчима, а приблизно у 2014 -2015 році переїхав проживати до нього у м. Болехів, допомогав йому по господарству та доглядати за хворим братом, знайшов там роботу. За місцем проживання вітчима не зареєструвався, оскільки останній також тільки тепер оформляє спадщину. У них з позивачкою відсутній спір щодо майна батьків. Він дійсно не проживав з матір'ю на день її смерті, не претендує на спадкове майно, а до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини не звертався, оскільки на час її відкриття служив в армії, а по поверненні у його паспорта закінчився термін дії. Крім того, вважав, що оскільки не проживав зі спадкодавцем на час її смерті, не претендує на її спадкове майно, тому до нотаріуса не звертався з жодними заявами.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 01.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням сторін.
2 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
25 серпня 2021 року у відкритому судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Згідно зі свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 одружились 29.04.1994. Прізвище чоловіка після одруження ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_6 (а.с. 3).
У батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 (відповідач), про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с. 4).
Судом встановлено, що ОСОБА_12 помер, ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_5 . Згідно зі свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , ОСОБА_5 перемінив прізвище, ім'я, по батькові на ОСОБА_12 (а.с. 6, 7). Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася ОСОБА_1 (позивачка), на що вказує свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане 26.05.2021 Болехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 5).
Згідно з договором дарування від 04.08.2006, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подарували 3/5 частки квартири за АДРЕСА_3 , а ОСОБА_3 отримала в дар належні дарувальникам на праві приватної власності 3/5 частки вказаної квартири (а.с. 9).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12586262 від 21.11.2006, ОСОБА_3 на підставі вищевказаного договору дарування є власником 3/5 часток квартири за АДРЕСА_3 (а.с. 10).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 20.05.2019 Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , актовий запис № 147 (а.с. 8).
Відповідно до довідки № 8411 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.11.2019, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті з нею були зареєстровані ОСОБА_1 з 28.02.2014 та ОСОБА_2 з 18.05.2012 по даний час (а.с. 11).
Позивачка вказує на те, що хоч відповідач був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою на час смерті останнього, однак фактично проживав за іншою адресою, що підтвердив і сам відповідач ОСОБА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона проживає у м. Болехові, сторони по справі є її племінниками. Її покійна сестра ОСОБА_14 останні роки свого життя жила зі своєю молодшою дочкою, позивачкою по справі, в м. Долина окремо від чоловіка ОСОБА_12 . Останній ж проживав зі своїм пасинком ОСОБА_2 , відповідачем по справі, у м. Болехів.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він є вітчимом відповідача ОСОБА_2 та батьком позивачки Вони з пасинком у добрих стосунках. Останній проживав з ним у м. Болехові ще з 2011-2012 р. і до дня смерті його дружини ОСОБА_14 , матері сторін. Оскільки в кожного з дітей склалося життя за фактичним місцем проживання, в сім'ї вони вирішили, що квартира його покійної дружини в м. Долина залишається позивачці, їх дочці, а його будинок у м. Болехові - відповідачу, де вони і проживали на час смерті спадкодавця.
В позасудовому порядку спір врегулювати не представляється можливим у зв'язку з зазначеними сторонами обставинами. Встановлення даного факту необхідне позивачці для оформлення спадкових прав на майно її померлої матері.
Оцінка суду:
вислухавши пояснення сторін, свідків, взявши до уваги визнання позову відповідачем, якому роз'яснено наслідки такого визнання та встановлення факту, про який просить позивачка, дослідивши письмові докази, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного непроживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, без встановлення якого позивачка не може оформити свої спадкові права, так як наявний інший спадкоємець.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 . Заповіт вона не складала. У зв'язку з її смертю відкрилася спадщина на належну їй частку квартири по АДРЕСА_4 , в якій, крім неї, також були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сторони по справі.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує, що ОСОБА_2 хоч і зареєстрований по АДРЕСА_4 , проте у вказаній квартирі фактично не проживав і не проживає. Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні як відповідач, так і свідки. Також в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідач ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_3 постійно проживав у м. Болехові, хоча не був там зареєстрований. Крім того, в цей час він проходив військову службу, відповідно був позбавлений можливості подати заяву про відмову від спадщини, та і вважав, що така йому не потрібна, так як на день відкриття спадщини він постійно з спадкодавцем не проживав.
Як встановлено в ч.ч. 1, 2, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Із аналізу наведених норм закону та обставин, встановлених судом, випливає, що ОСОБА_2 не проживав постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено і не спростовано матеріалами справи, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 квартира по АДРЕСА_4 не була постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , незважаючи на те, що він був зареєстрований у ній і право його проживання у ній не обмежувалось. Натомість, відповідач постійно проживав з вітчимом за іншою адресою в м. Болехові. Участі в утриманні квартири у м. Долина не брав, оплату житлово-комунальних послуг не здійснював.
Таким чином, в ході судового розгляду факт постійного непроживання відповідача ОСОБА_2 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 за вищевказаною адресою на час відкриття спадщини знайшов своє підтвердження. Встановлення даного факту породжує для позивачки юридичні наслідки, оскільки вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов'язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення. Тому, з огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що позивачка немає іншої можливості, крім як в судовому порядку встановити юридичний факт, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, оскільки вимога позивачки підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
На підставі викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 15, 29, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 76-81, 229, 315 ЦПК України, ст.ст. 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , зареєстрований у АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Повний зміст рішення буде складено до 3 вересня 2021 року.
Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич
Повний зміст рішення складено 3 вересня 2021 року.