03.09.2021 Єдиний унікальний номер 205/7555/21
Провадження № 2/205/3153/21
03 вересня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності і про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
03 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до позовної заяви та вимог позивач просить визнати, що частка померлого у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 , становила 1/2 його частини; визнати, що частка померлого у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2 , становила 1/3 його частини; визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , а також на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , таким чином позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 гривень 00 копійок станом на час подання позову позивачем).
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Проте позивачем не виконано зазначені вимоги закону, оскільки з позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що вона містить дві позовні вимоги немайнового характеру, за які судовий збір слід сплачувати як за дві самостійні позовні вимоги, однак, позивачем до позовної заяви не додано документу на підтвердження сплати судового збору по 908 гривень 00 копійок за кожну вимогу немайнового характеру, позивачем лише до позовної заяви додано документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3 808 грн. 50 коп., який сплачено лише за вимоги майнового характеру.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності і про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.