Справа № 160/11965/21
(2-а/199/103/21)
31.08.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали адміністративної позовної заяви Громадської організації «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -
27 серпня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвалі судді останнього суду від 23 липня 2021 року до відкриття провадження у справі надійшли матеріали вищевказаної адміністративної позовної заяви за підсудністю.
В той же день на підставі та у відповідності до ст.ст.18, 31, 32 КАС України матеріали адміністративної позовної заяви передані до провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменка А.М.
Ознайомившись із матеріалами адміністративної позовної заяви, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі в тому числі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі із вказаної підстави суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Положеннями ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Нормою ст.20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, в тому числі, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як слідує зі змісту позовної заяви ГО «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Д.В., останнім в порядку адміністративного судочинства оскаржується протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-4 ч.1 КУпАП, складений на Реву Д.В., як керівника ГО «Правозахисна Група «Січ», головним державним ревізором-інспектором Лівобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ретинською О.В.
За змістом ст.ст.254, 257 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ст.163-4 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються втому числі протоколом про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи предмет та підстави адміністративного позову в контексті наведених вище норм законодавства, приходжу до висновку, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.163-4 КУпАП - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з КУпАП. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів. Відтак, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не породжує правових наслідків для позивача та не порушує його прав, то позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання незаконним/протиправним такого протоколу, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Наведені правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 березня 2019 року по справі №199/7360/20, від 10 липня 2020 року по справі №420/647/19, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 березня 2019 року по справі №712/7385/17.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач у даному адміністративному позові оскаржує правомірність протоколу про адміністративне правопорушення, який просить визнати протиправним та скасувати, і цей протокол, складений за ст.163-4 ч.1 КУпАП, з огляду на зміст наведених вище норм КУпАП є лише одним із доказів по справі про адміністративне правопорушення, само по собі не порушує прав та інтересів позивача, не є актом індивідуальної дії, тобто рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.ст.4, 19 КАС України, має оцінюватись як доказ в рамках розгляду суддею справи про адміністративне підворушення, передбачене ст.163-4 ч.1 КУпАП, приходжу до висновку, що даний адміністративний позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження має бути відмовлено на підставі ст.170 ч.1 п.1 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 19, 132, 170, 171, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ст.170 ч.5 КАС України повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала у відповідності до ст.256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко