36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.08.2021 Справа № 917/1150/20
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробіт”, вул. Симона Петлюри, 13, оф. 36, м. Полтава, 36000
до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства “Полтавапаливо”, пров. Всіхсвятський, 2-А, м. Полтава, 36039
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавська обласна рада, м.Полтава
про стягнення 1 890 000,00 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Мусійченко Т.С.
Представники сторін:
від прокуратури Пальонна О.О.
від позивача: Білик О.М.
від відповідача: Бойко Т.Г.,
від третьої особи: не з"явився
Позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства “Полтавапаливо” про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06.2020 в розмірі 1890000 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 у справі №917/1150/20 затверджено мирову угоду між ТОВ “Євробіт” та Полтавським обласним комунальним виробничо-комерційним підприємством “Полтавапаливо”. Закрито провадження у справі №917/1150/20.
Полтавська обласна рада (особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки) із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від "27" травня 2021 р. ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.08.2020 у справі №917/1150/20 скасовано, справу №917/1150/20 направлено на розгляд Господарського суду Полтавської області.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 справу №917/1150/21 передано для розгляду судді Киричуку О.А.
Ухвалою від 15.06.2021р. суд постановив прийняти до провадження справу № 917/1150/20, залучити до участі у справі №917/1150/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавську обласну раду, призначити підготовче засідання у справі на 06.07.2021.
Ухвалою від 06.07.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 10.08.21, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
13.07.21 від Полтавської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу для захисту інтересів держави на стороні відповідача.
Ухвалою від 10.08.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.08.21, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.
Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.
19.08.21 від Полтавської обласної прокуратури надійшло клопотання, в якому прокурор просив суд об"єднати в одне провадження справи № 917/1269/21 та № 917/1150/20, у задоволенні якого судом відмовлено, про що зазначено в ухвалі від 19.08.21.
Ухвалою від 19.08.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1150/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 31.08.2021.
31.08.21 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з перебуванням представника у відпустці.
З аналізу змісту клопотання третьої особи суд доходить висновку, про належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання.
В судовому засіданні 31.08.21 суд розглянув клопотання третьої особи та відмовив в його задоволенні, оскільки третя особа не вказала, яким чином відсутність її представника перешкоджає розгляду справи по суті. Інших підстав для відкладення розгляду справи по суті третьою особою не наведено.
При цьому, судом враховано, що ухвалою від 15.06.2021р. суд запропонував третій особі надати документально підтверджені письмові пояснення, які нею не стадії підготовчого провадження надані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки зазначені представником третьої особи у клопотанні підстави для відкладення судового засідання не узгоджується з наведеними вище підставами для відкладення, враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, при цьому правом на подання заяви по суті третя особа для висловлення своєї позиції щодо суті спору не скористалася, заявлене третьою особою клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Також, в судовому засіданні 31.08.21 представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відсутністю адвоката.
В судовому засіданні 31.08.21 суд розглянув клопотання позивача та відмовив в його задоволенні, оскільки позивач висловив свою позицію щодо суті спору у позові, про наявність обставин, які б перешкоджали розгляду справи по суті не повідомляв, суд не визнавав обов"язковою явку конкретного представника в судове засідання, а присутній представник не вказав, яким чином відсутність його представника перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 31.08.21 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача, виступ прокурора для висловлення своєї позиції щодо суті спору, з'ясував обставини, на які посилаються учасники справи та дослідив докази, якими вони обгрунтовуються.
Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Представники відповідача та прокурор проти позову заперечили.
За висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.08.21 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Євробіт” (далі по тексту - надавач) та Полтавським обласним комунальним аробничим-комерційним підприємством “Полтавапаливо” (далі по тексту - отримувач) 09.06.2020 року укладено договір №5 “про надання поворотної фінансової допомоги” (далі по тексту - Договір).
Згідно п.1.1. Договору НАДАВАЧ надає ОТРИМУВАЧУ поворотну фінансову допомогу, яку отримувач зобов'язується повернути в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно п.1.2. Договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Згідно п.2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1 890 000,00 грн без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається НАДАВАЧЕМ, не пізніше ніж через 1 (один) робочий день з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок Отримувача з поточного рахунку або іншого рахунку Надавача.
Згідно п.2.2. Договору поворотна фінансова допомога надаєтеся НАДАВАЧЕМ на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.
Згідно п.2.3. Договору поворотна фінансова допомога надається терміном на 1 (один) місяць з дати підписання даного договору.
Згідно п.3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Надавача.
Згідно п.7.1., п.7.2. Договору НАДАВАЧ має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це ОТРИМУВАЧА за 10 (десять) робочих днів. ОТРИМУВАЧ має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу НАДАВАЧУ.
Згідно п.8.1., даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до « 10» липня 2020 року, і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором, вказаних в п. 1.1 цього Договору. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Позивач вказує, що його підприємством у чіткій відповідності до умов договору в повній мірі виконано свої зобов'язання та надано ПОКВКП “Полтавапаливо” грошові кошти в сумі 1 890 000,00 грн. у якості поворотної фінансової допомоги. В підтвердження цього позивач надав банківську виписку за 10.06.2020.
10.07.2020 року на адресу відповідача надано вимогу №1 “про повернення коштів”. В останній просилось:
“протягом 1 (одного) календарного дня повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Євробіт” кошти в сумі 1 890 000,00 (один мільйон дев'яносто тисяч ) грн. отриманих у якості поворотної фінансової допомоги, шляхом їх перерахунку на наступні банківські реквізити ...”.
За результатами розгляду вимоги відповідач надав відповідну відповідь від 13.07.2020 року №01-1/225 у якій повідомив, що у зв'язку з відсутністю на банківських рахунках підприємства коштів в сумі 1 890 000,00 (один мільйон дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. повернути отриману поворотну фінансову допомогу не вбачається за можливе. Більше того, відповідач прохав про надання відстрочки у сплаті коштів, однак у задоволення даної вимоги йому відмовлено.
Оскільки в порушення зобов'язань зі сплати коштів отриманих у якості поворотної Фінансової допомоги на загальну суму 1 890 000.00 грн. відповідачем кошти повернуті не були, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1 890 000,00 грн. заборгованості.
При цьому, позивач звернув увагу суду, що між ТОВ “ЄВРОБІТ” та ПОКВКП иПолтавапаливо” підписано акт звірки за по договору “про надання поворотної фінансової допомоги” №5 від 09.06.2020 року згідно якого розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 1 890 000 грн.. Тобто, на переконання позивача, підписавши вказаний акт відповідач фактично визнав факт виникнення заборгованості по договору.
Як зазначено вище, відповідач відзив не надав.
Суд зазначає, що 19.08.21 від Полтавської обласної прокуратури надійшли пояснення, в яких він проти позову заперечив, вказуючи, що враховуючи умови пп. 3.1, 7.1, 8.1 договору №5 від 09.06.2020, строк повернення фінансової допомоги на момент звернення до суду не настав, тому у позивача не виникло право вимоги та відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 890 000 грн.
Крім того, у поясненнях Полтавської обласної прокуратури зазначається, що договір про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06. 2020, укладений між ТОВ «Євробіт» та ПОКВКП «Полтавапаливо» є недійсним.
При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з правового характеру договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 09.06.2020 року укладено договір №5 “про надання поворотної фінансової допомоги”, який за своєю правовою природою є договором позики.
Суд відхиляє за необгрунтованістю посилання Полтавської обласної прокуратури на недійсність договору про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06.2020 з огляду на таке.
Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню».
У договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, крім того, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06.2020 повністю або у його частині.
Як вбачається з матеріалів справи договір про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06.2020 позивачем виконаний шляхом перерахування відповідачу поворотної фінансової допомоги в сумі 1 890 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 10.06.2020.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 2 статті 137 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства (Постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 № 90/2073/19).
З огляду на наведене вище, при вирішенні спору суд виходить з того, що договір про надання поворотної фінансової допомоги №5 від 09.06.2020 є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначено вище, на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1 890 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 10.06.2020.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У п. 2.3 договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається терміном на 1 (один) місяць з дати підписання даного договору. Згідно п.3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Надавача. Згідно п.7.1., п.7.2. Договору НАДАВАЧ має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це ОТРИМУВАЧА за 10 (десять) робочих днів.
Суд встановив, що позивачем 10.07.2020 року на адресу відповідача надано вимогу №1 “про повернення коштів”. В останній просилось: “протягом 1 (одного) календарного дня повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Євробіт” кошти в сумі 1 890 000,00 (один мільйон дев'яносто тисяч ) грн. отриманих у якості поворотної фінансової допомоги, шляхом їх перерахунку на наступні банківські реквізити ...”.
За результатами розгляду вимоги відповідач надав відповідну відповідь від 13.07.2020 року №01-1/225 у якій повідомив, що у зв'язку з відсутністю на банківських рахунках підприємства коштів в сумі 1 890 000,00 (один мільйон дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. повернути отриману поворотну фінансову допомогу не вбачається за можливе.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не подав, а матеріали справи не містять доказів повернення позивачу поворотної фінансової допомоги в сумі 1 890 000,00 грн. 00 коп.
При цьому, судом встановлено, що з огляду на положення п. 2.3, п.3.1., п.7.1., п.7.2. Договору строк виконання відповідачем зобов"язання по поверненню отриманої поворотної фінансової допомоги є таким, що настав.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та стягнення з Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства “Полтавапаливо” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБІТ” 1890000 грн. поворотної фінансової допомоги.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства “Полтавапаливо” (код згідно ЄДРПОУ 01882732, пров. Всіхсвятський, 2-А, м. Полтава, 36039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОБІТ” (код згідно ЄДРПОУ43643944, вул. Симона Петлюри, 13, оф. 36, м. Полтава, 36000) 1890000 грн. та 28350 грн. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.09.21
Суддя Киричук О.А.