31 серпня 2021 року Справа № 915/625/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 42129888)
до відповідача: Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55-А; адреса електронної пошти: kp_skp_gurtojitok@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 34437926)
про: стягнення 1045174,11 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
12.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 03/13-669 від 11.05.2021 (з додатками) про стягнення з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1045174,11 грн, а також судового збору в сумі 15677,62 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг № 44/3120 від 21.01.2019 з додатками до нього; актів про прийняття-передавання послуг (4 шт.); рахунків (4 шт.); платіжних доручень (7 шт.); застосування норм статей 526, 610, 714 Цивільного кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 17.05.2021 було прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/625/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10 червня 2021 року о 10:45; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 10.06.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 15 липня 2021 року о 09:30.
13.07.202 до суду від позивача надійшла заява б/н від 13.07.2021 (вх. № 10732/21) про надсилання процесуальних документів у справі № 915/625/21 виключно в електронному вигляді.
Ухвалою суду від 15.07.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/625/21 та відкладено підготовче засідання на 05 серпня 2021 року о 09:00.
Ухвалою суду від 05.08.2021 було закрито підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 31 серпня 2021 року о 14:15.
30.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання № 03/13-1241 від 30.08.2021 про закриття провадження у справі, в якому товариство повідомило суд, що з моменту пред'явлення позову відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за період грудень 2020 року - березень 2021 року 232 056.47 грн, з яких: 196 057,43 грн - за грудень 2020 року; 14 372,40 грн - за січень 2021 року; 21 626,64 грн - за лютий 2021 року. Таким чином, заборгованість станом на 28.08.2021 складає 813 117,64 грн. З урахуванням наведеного позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 232 056,47 грн та повернути сплачений ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» судовий збір у сумі 3480,85 грн за платіжним дорученням № 4297 від 11.05.2021.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, як уже було наведено, ухвалою суду від 17.05.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Копія вказаної ухвали була отримана відповідачем 25.05.2021, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143489139.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 09.06.2021 включно.
Разом із тим, ні станом на 09.06.2021, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
31.08.2021 представники сторін в судове засідання не з'явилися.
При цьому суд зазначає, що через відсутність асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції, Господарський суд Миколаївської області тимчасово зупинив поштову відправку кореспонденції.
У зв'язку з цим позивач та відповідач були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення копії ухвали суду від 05.08.2021 на адреси електронної пошти, наявні в матеріалах справи.
При цьому, суд враховує, що як вище було наведено копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2021 у справі № 915/625/21 відповідач отримав 25.05.2021. Таким чином, Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» було належним чином повідомлено про наявність у провадженні Господарського суду Миколаївської області справи № 915/625/21, в якому підприємство має статус відповідача, тоді як сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі «Пономарьов проти України».
Також суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Отже, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2021 у справі № 915/625/21, у відповідності до положень Закону України «Про доступ до судових рішень», оприлюднено 09.08.2021.
Відтак, господарським судом вжито всіх процесуальних заходів щодо забезпечення повідомлення сторін про час та місце розгляду даної справи.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 31.08.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в підготовчому судовому засіданні представника позивача, суд -
21 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», як постачальником, та Комунальним підприємством «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток», як споживачем, було укладено Договір № 44/3120 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами наведеного Договору:
- цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору (п. 1.1);
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (п. 5.1);
- спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2);
- ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8);
- оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.10);
- якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1);
- цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1).
Відповідно до умов п.п. 2, 3, 5 Комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 44/3120 від 21.01.2019 ціна (тариф) на електричну енергію визначається у встановленому законодавством порядку та затверджується постановою НКРЕКП. Інформація про діючий роздрібний тариф на електричну енергію розміщується на офіційному веб-сайті http://elektropostach.mk.ua не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування тарифу.
Споживач до 25 числа поточного місяця здійснює попередню оплату на наступний розрахунковий період в розмірі 100 % від заявленого обсягу споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, Споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
Постачальник до 5 числа наступного за розрахунковим місяця надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Вищенаведений Договір та додаток до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога постачальника електричної енергії до споживача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення споживачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором постачання електричної енергії, в частині своєчасності здійснення розрахунків з постачальником електричної енергії.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг № 44/3120 від 21.01.2019 з додатками до нього;
- акти про прийняття-передавання послуг (4 шт.);
- рахунки (4 шт.);
- платіжні доручення (7 шт.);
- довідка щодо заборгованості Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» станом на 28.08.2021;
- довідка станом на 28.08.2021 про сплату заборгованості по активній електроенергії КП «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток».
Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про електропостачання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», як виконавцем, було надано Комунальному підприємству Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» як замовнику, роботи (послуги), а саме - активну електроенергію, що підтверджується актами про прийняття-передавання послуг: від 31.12.2020 на суму 202042,78 грн (за грудень 2020 р.), від 31.01.2021 на суму 347462,66 грн (за січень 2021 р.), від 28.02.2021 на суму 291537,96 грн (за лютий 2021 р.), від 31.03.2021 на суму 209117,12 грн (за березень 2021 р.) на загальну суму 1050160,52 грн.
Постачальником також надавалися споживачу рахунки відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції на загальну суму 1050160,52 грн: № 44/3120/12/1 від 05.01.2021 на суму 202042,78 грн, № 44/3120/1/1 від 05.02.2021 на суму 347462,66 грн, № 44/3120/2/1 від 04.03.2021 на суму 291537,96 грн, № 44/3120/3/1 від 05.04.2021 на суму 209117,12 грн.
Станом на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом, відповідач свої зобов'язання за укладеним між сторонами Договором виконав лише частково на суму 4986,41 грн, що вбачається з наданих позивачем платіжних доручень (а.с. 19-25).
Таким чином, відповідно до наданих суду позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані та не заперечені відповідачем, останній дійсно порушив договірні зобов'язання в частині повноти та своєчасності здійснення платежів за спожиту активну електричну енергію за розрахункові періоди з грудня 2020 року по березень 2021 року, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриману активну електроенергію закон покладає на споживача.
Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум відповідачем не спростовано, контррозрахунок не надано, заперечень щодо факту порушення строків оплати не висловлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах позивачем доведено, а відповідачем не заперечено, що останнім дійсно у спірний період з грудня 2020 року по березень 2021 року порушені норми та приписи чинного законодавства, в частині повноти та своєчасності проведення оплати за поставлену активну електричну енергію, в зв'язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Водночас, в період розгляду даної справи, як вбачається з наданого позивачем клопотання № 03/13-1241 від 30.08.2021, Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» здійснило часткову оплату заборгованості по спірному Договору на загальну суму 232 056,47 грн, що підтверджується наданою до вищенаведеного клопотання Довідкою щодо заборгованості Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» станом на 28.08.2021.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем частково погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму основного боргу за Договором між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 232 056,47 грн заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг № 44/3120 від 21.01.2019 відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожиту електричну енергію в сумі 232 056,47 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Решта ж суми заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг № 44/3120 від 21.01.2019 у розмірі 813 117,64 грн підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд відмічає, що у клопотанні № 03/13-1241 від 30.08.2021 позивач просить суд повернути судовий збір у розмірі 3480,85 грн.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, враховуючи закриття судом провадження у справі в частині позовних вимог, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений за відповідну частину вимог судовий збір у розмірі 3 480,85 (232 056,47 грн * 1,5 %).
При цьому, оригінал платіжного доручення № 4297 від 11.05.2021 на суму 15677,62 грн залишається в матеріалах господарської справи № 915/625/21.
В іншій частині, судовий збір в сумі 12 196,76 грн, пропорційно до задоволених вимог (813 117,64 грн * 1,5%), у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 915/625/21 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожиту електричну енергію в сумі 232 056,47 грн за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55-А; ідентифікаційний код 34437926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; ідентифікаційний код 42129888) борг за спожиту електричну енергію в сумі 813 117,64 грн, а також 12 196,76 грн судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; ідентифікаційний код 42129888) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 480,85 грн, перерахований згідно платіжного доручення № 4297 від 11.05.2021 на суму 15677,62 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; ідентифікаційний код 42129888);
Відповідач: Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55-А; ідентифікаційний код 34437926).
Повне рішення складено та підписано судом 03.09.2021.
Суддя О.Г. Смородінова