вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2021 р. м. Київ
Справа № 911/1910/21
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут” до Відділу освіти Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області про стягнення 102 748,30грн, без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут” (далі - ТОВ “Київоблгаз Збут”) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (далі - Відділ освіти) про стягнення 102 748,30грн, у т.ч.: 91 768,79грн основного боргу за газ, поставлений у грудні 2020 року - січні 2021 року; 4141,39грн - втрат від інфляції за період з лютого 2021 року по травень 2021 року; 1 231,66грн - 3% річних та 5 605,46грн пені, які нараховані за період з 16.01.2021 по 30.06.2021.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором №41ЕВ417-836-19 постачання природного газу в частині виконання зобов'язань з оплати переданого природного газу у встановлений договором строк (а.с.1-5).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за поданим позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження та встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.46-47).
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 12.07.2021, а відповідачем - 10.07.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103277534308, 0103277533778 (а.с.49-50).
В силу п.3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Отже, відповідна ухвала суду вважаються врученою: позивачу - 12.07.2021, відповідачу - 10.07.2021.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У встановлений строк відповідач правом подати відзив на позов не скористався та з клопотанням про поновлення відповідного строку до суду не звертався; до прийняття рішення у справі відзив на позов від відповідача не надійшов.
Дослідивши зібрані у справі докази суд встановив наступні обставини.
28.12.2019 між ТОВ “Київоблгаз збут” (постачальник) та Відділу освіти (споживач) укладено договір №41ЕВ417-836-19 постачання природного газу (а.с.10-18, далі - договір).
Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язався протягом строку дії договору передати у власність споживачу у 2020 році природний газ, а споживач - прийняти та оплатити газ у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.п.1.1, 1.2 договору).
Як передбачено п.2.7 договору, передача обсягів газу від постачальника споживачеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п. 2.8.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або оператора ГРМ, постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період. При цьому, п.2.8.3 договору встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача або надати у письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту прийому-передачі.
У відповідності до п. 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент його укладення становить 4500грн з ПДВ, а загальна вартість всього обсягу поставки складає 234 000грн з урахуванням ПДВ.
Сторонами у п. 4.1 договору узгоджено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів у вигляді 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.4.4 договору до обов'язків споживача віднесено повне та своєчасне заліснення розрахунків за поставлений і спожитий природний газ згідно умов, визначених договором.
Вказаний договір, як передбаченого його п.11.1, вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).
Крім того, умови відповідного договору змінювались та доповнювались сторонами додатковими угоди.
Так, додатковою угодою №13 від 11.11.2020 сторонами погоджено, що ціна за 1 куб.м. природного газу з 01.11.2020 становить з ПДВ - 8,849891грн (а.с.19).
Додатковою угодою №14 від 30.12.2020 сторонами продовжено строк дії вищевказаного договору до 28.02.2021 (а.с.20).
Додатковою угодою №15 від 25.01.2021 сторонами вирішено продовжити строк дії вказаного договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, та погоджено, що загальна сума цієї додаткової угоди становить 46 800,00грн, у т.ч. ПДВ (а.с.21). Окрім того, п.4 такої додаткової угоди визначено, що вона вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2021 і діє до 28.02.2021.
Додатковою угодою №16 від 26.01.2021 сторонами погоджено, що ціна за 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 становить з ПДВ - 9,733995грн (а.с.22). Умови додаткової угоди сторонами поширені на відносини, що склались між ними з 01.01.2021.
Додатковою угодою №17 від 29.01.2021 сторонами внесено зміни до договору, в силу яких визначено, що ціна за 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 становить з ПДВ - 9,90001грн. Така угода, як передбачено її п.3 поширює свою дію на відносини сторін, які склались з 01.01.2021.
Відповідно до актів приймання-передачі позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ, а саме: №КО380026351 від 31.12.2020 на суму 86 558,22грн (а.с.24), №КО381001639 від 31.01.2021 на суму 63 873,42грн (а.с.25).
При цьому, як вбачається з довідки ПАТ «Банк «Кліринговий дім» у період з 19.11.2020 по 25.06.2021 відповідачем частково проведено оплату за переданий відповідно до вказаних актів природний газ, а саме: 30.12.2020 перераховано 11 862,85грн; 22.02.2021 - 13 720грн та 33 080 грн, а загалом - 46 800грн (а.с.27).
10.03.2021 сторонами проведено звірку, про що підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого розмір боргу складав на дату звірки 91 768,79грн (а.с.26)
Як вказує позивач, відповідачем не здійснено повного розрахунку за поставлений у грудні 2020 року - січні 2021 року природний газ та борг відповідача становить 91 768,79грн.
Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів здійснення розрахунків за поставлений природний газ після проведення звірки розрахунків.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого за договором природного газу та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов'язання.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не розрахувався за природний газ, поставлений у грудні 2020 року та січні 2021 року, у строк, встановлений п.4.1 договору, чим допустив порушення зобов'язань за договором.
Як унормовано ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 91 768,79грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.01.2021 по 30.06.2021 у розмірі 1 231,66грн, а також втрат від інфляції у розмірі 4 142,39грн за період з лютого по травень (фактично), хоча в розрахунку позивача вказано, що такі нарахування здійснювались по 30.06.2021, проте індекс інфляції за червень 2021 року не застосований позивачем у розрахунку. Окрім того, позивач станом на момент звернення до суду з даним позовом (30.06.2021) фактично не міг знати відповідного індексу.
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що такі розрахунки є арифметично вірним, а відтак відповідні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 231,66грн - 3% річних та 4 142,39грн втрат від інфляції.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 605,46грн за період з 16.01.2021 по 30.06.2021.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.3 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.
Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий природний газ у строки, зазначені в п. 4.1 вказаного договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0.1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Враховуючи, що подвійна облікова ставка НБУ в заявленому позивачем періоді становила менше 0,1%, позивачем правильно такі нарахування обмежені розміром подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що такий розрахунок здійснено позивачем правильно - з урахуванням строку виконання зобов'язання, дати виникнення боргу, його розміру, часткових оплат, розміру ставки НБУ у відповідний період та періоду нарахування, а пеня нарахована позивачем за період, який не перевищує встановленого ч.6 ст.232 ГПК України, відтак вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 605,46грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 2270грн.
Крім того, у попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат позивачем вказано про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000грн, поряд з цим, доказів понесення таких витрат позивачем до прийняття рішення не надано, як і доказів виникнення обов'язку понести такі витрати у майбутньому, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення між сторонами витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі. Також, позивач до прийняття рішення не повідомив про наявність у нього поважних причин не подання відповідних доказів та намір подати такі докази після прийняття рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 20628456; 09230, Київська область, м. Ржищів, вул.Соборна, 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (ідентифікаційний код 39592941; 04108, м. Київ, пр. Свободи, 2Г, літ.А) 91 768,79грн основного боргу, 1231,66грн - 3% річних, 4 142,39грн втрат від інфляції, 5 605,46грн пені, а також 2270грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова