ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2021Справа № 910/8722/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (01001, місто Київ, провулок Шевченка Тараса, будинок 3) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) про відшкодування збитків у розмірі 98 274,15 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін
31.05.2021 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування збитків у розмірі 98 274,15 грн., та була передана 01.06.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» зобов'язань щодо поставки товару у вигляді недостачі вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8722/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.07.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечував проти позову, просив у позові відмовити в повному обсязі з тих підстав, що у залізничній накладній № 40077596 в графі 28 вказано, що завантаження вантажу у вагони здійснювалося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 308 ГК України, яка кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, а також у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.
Оскільки актом про технічний стан вагону (контейнеру) № 26 від 05.02.2021 р. підтверджено справність вагону № 53228904, який був опломбований згідно з Правилами. ЗПП, який був застосований при відправленні вантажу, прибув непошкоджений на станцію призначення, що виключає можливість доступу до вантажу під час перевезення.
Окрім того як зазначає відповідач, вагон № 53228904 було подано на під вивантаження на під'їзну колію 4242 ТОВ «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ», на якій Відповідач передав вказаний вагон, що підтверджується Пам'яткою про подавання вагонів № 294, яка була підписана представником вантажовласника без будь-яких зауважень в момент приймально-передавальних операцій з вагоном.
Підписання представником вантажовласника Пам'ятки про подавання вагону № 53228904 свідчить про те, що вантажовласником прийнято технічно справний вагони з цілісними ЗПП (які відповідають перевізним документам).
Доказів, що підтверджували б неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній під'їзній колії, позивачем не подано, а тому відповідач просить у позові відмовити.
Разом з відзивом відповідачем було подано заяву про поновлення процесуального строку, у якій останнім було повідомлено, що при підготовці відзиву виникла необхідність у витребуванні документів та письмових пояснень із структурних підрозділів філії, які є територіально віддаленими, а тому відповідачу знадобився певний час для отримання вищевказаних документів.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.
13.07.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника, а тому твердження Відповідача, що вагон № 53228904 прийнятий у технічному справному стані з цілісними ЗПП підтверджується Пам'яткою № 294 не відповідає дійсності.
Оскільки, відповідно до п.4 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. № 113 вбачається, що у пам'ятці про подання/забирання вагонів зазначається лише час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці. Жодних посилань на необхідність встановлення пам'яткою інших обставин у Правилах не міститься.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25 лютого 2020 року між АТ «Українська залізниця» (Перевізником) та ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (Замовником) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (надалі- Договір).
Даний Договір було укладено шляхом приєднання до про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, редакція якого розміщено на офіційному сайті Відповідача http://uz-cargo.com/contractcarriage.html.
24.03.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» направило Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» повідомлення № 99-31454383/2020-002, яким засвідчило прийняття заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, повідомило про присвоєння позивачу кодів відправника/одержувача 8384 та платника 8209987 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів/надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У відповідності до п. 1.4. договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п. 1.5. договору договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пунктом 9.5. договору передбачено, що договір укладається в електронній формі. У виняткових випадках, обумовлених правовим статусом Замовника допускається укладення договору в паперовій формі.
Згідно з п. 1.10. договору, останній є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.
Договір укладений між сторонами 25.02.2020 в редакції, що оприлюднена 30.12.2020 р. на веб-сайті http://uz-cargo.com, та яка вводиться в дію 01.01.2021.
На виконання умов договору позивач 30.01.2021 передав залізниці до перевезення вантаж (шрот кормовий насипом) зі станції відправлення Бандурка на станцію призначення Чорноморськ-Порт-експорт для одержувача вантажу СП ТОВ «Трансбалктермінал» загальною масою 522050 кг., що оформлено накладною № 40077596.
За вищевказаною накладною було направлено наступні вагони: №№ 95270039 в кількості 60500 кг, 58530403 в кількості 60350 кг, 95494712 в кількості 70400 кг, 95590402 в кількості 62000 кг, 95100772 в кількості 70450 кг, 53008904 в кількості 58050 кг, 95475315 в кількості 70150 кг, 95240305 в кількості 70150 кг.
Згідно залізничної накладної 40077596 вагон 53228904 з вантажем прибув на ст. Черноморськ - Порт - Експорт в технічному справному стані зі справними ЗПП в кількості 7 штук (П131083, П131084, П131085, П131086, П131087, П131088, П131089).
03.02.2021 р на станції Подільськ (406802) Одеської залізниці у зв'язку з виявленням недостачі шроту кормового у вагоні 53228904 в кількості 14 200 кг було складено комерційний акт № 406802/2.
03.02.2021 по досильній залізничній накладній №40207433 до основної залізничної накладної 40077596 від 30.01.2021 р. начальником станції Подільськ Одеської залізниці направлено вагон №53228904 на станцію призначення Чорноморськ-Порт Одеської залізниці де було проведено комісійне зважування.
Згідно з комерційним актом №406802/2 при проведенні комісійного зважування вагону №53228904 на справних вагонних вагах за результатами зважування виявлено, брутто - не вказано, тара - 22600 кг, нетто - 58050 кг. Насправді виявилось брутто - 66450 кг, тара - 22600 кг, нетто 43850 кг, що менше вантажного документу на 14200 кг. Люки зачинені, слідів просипання не виявлено.
01.03.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №2020000977 про відшкодування збитків за недостачу вантажу у вагоні №58504580, слідування якого здійснювалося за залізничною накладною №42915272.
Як вбачається з вищевказаної претензії, останнє не відноситься до матеріалів позову оскільки, предметом даної справи є відшкодування збитків за залізничною накладною 40077596.
Проте, як вбачається з долученої відповіді Акціонерного товариства «Українська залізниця», листом від 23.04.2021 вих. № 479-К, останнім зазначено, що відшкодування вартості недостачі вантажу на суму 99821грн 39 коп. розглянута та задоволенню не підлягає на підставі ст. 111 Статуту залізниць України, а саме: навантаження проведене засобами вантажовідправника; на станцію призначення вантаж прибув у технічно справному вагоні, що підтверджується актом про технічний стан вагона форми ГУ-106 від 05.02.2021 №26.
Відповідно до комерційного акту ф. ГУ-22 станції Чорноморськ-Порт від 05.02.2021 №402000/3 вагон прибував у комерційному відношенні справний за справними 7 ЗПП вантажовідправника, які відповідають даним, зазначеним у . перевізному документі. Слідів просипання вантажу не виявлено, люка закриті щільно, доступу до вантажу немає.
На підставі зазначеного, відповідачем було повернуто документи: оригінал залізничної накладної №40077596, оригінал комерційного акту №402000/3, копія довідки про вартість вантажу, копія документу, що підтверджує повноваження особи на підписання претензії, розрахунок суми претензії.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які були завдані йому у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні у сумі 98 274,15 грн, виходячи з вартості 1 тонни вантажу у вагоні №53228904 відповідно до довідки про балансову вартість шроту соняшникового гранульованого від 23.02.2021 № 2020000951 вартість 1 тони вантажу складає 7065 грн за 1тонну без ПДВ.
При цьому, позов заявлено вантажовідправником у відповідності до вимог ст. 133 Статуту залізниць України, відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних №40077596, №40207433 за підписами директора та головного бухгалтера СП ТОВ «Трансбалктермінал», право на пред'явлення позову передано Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД".
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України та ст. 314 Господарського кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (ч. 1 п. 110 Статуту залізниць України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Як свідчать матеріали справи на станції Подільськ у вагоні № 53228904 було виявлено недостачу вантажу в кількості 14200 кг, про що складено комерційний акт № 406802/2 від 03.02.2021. Отже, залізниця не виконала взятих на себе обов'язків щодо збереження вантажу під час перевезення, який був прийнятий нею до перевезення без будь-яких зауважень.
Частиною 1 ст.623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» та п. 113 Статуту).
Частиною 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п. 114 Статуту залізниць України).
Абзацом 1 пунктом 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Частиною 2 статті 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Позивач здійснив розрахунок розміру збитків на підставі довідки про балансову вартість шроту соняшникового гранульованого від 23.02.2021 № 2020000951, який складає 7065 грн за 1тонну без ПДВ, що підписаний генеральним директором та головним бухгалтером, тобто з дотриманням вимог абзацу 1 статті 115 Статуту залізниць України.
Отже, позивачем надані належні та допустимі докази вартості втраченого вантажу, як то передбачено вимогами абзацу 1 статті 115 Статуту залізниць України.
В той же час, відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Як встановлено в комерційному акті №402000/3 від 05.02.2021 маса вантажу в вагоні №53228904 становить нетто 58050 кг.
Таким чином, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, норма природної втрати вантажу у вагоні №53228904 складає 0,5%, що дорівнює 290,25 кг.
Відтак належний розмір вартості втраченого вантажу становить 98274,15 грн (14200 кг - 290,25 кг = 13909,75 кг (13,91 т); 13,91т * 7065 грн = 98274,15 грн).
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Так, пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)». Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
На підставі положень статті 133 Статуту залізниць України вантажоодержувач - СП ТОВ «Трансбалктермінал» передало право пред'явлення позову за недостачу вантажу, відправленого за залізничною накладною наявною в матеріалах справи, вантажовідправнику - ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", що підтверджується належним чином оформленим та засвідченим переуступним підписом вантажоодержувача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційним актом, який є належним і допустимим доказом у відповідності до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
В той час як залізниця, всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційному акті, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею до перевезення вантажу без зауважень виникла з незалежних від неї причин. Отже, залізниця повинна відшкодувати збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.
При цьому, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що оскільки завантаження вантажу у вагони здійснювалося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці, а тому у позові необхідно відмовити.
Суд зазначає, що залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України.
Так, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частина 1 статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» визначає, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (ч. 1 п. 110 Статуту залізниць України).
При цьому, ані Статутом залізниць України, ані жодним іншим нормативно-правовим актом, яке регулює залізничні перевезення, не встановлено диференціації відповідальності залізниці в залежності від типу вагона в якому здійснювалось перевезення і відповідачем такої норми права у відзиві на позовну заяву не наведено.
Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку.
Зернові вантажі, зокрема шрот кормовий, який перевозився за залізничною накладною №40077596, не віднесено до додатку зазначених Правил, а отже перевезення у вагонах відкритого типу не допускається.
За пунктом 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
При цьому, пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затвердженних наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством.
За приписами абзацу 1, 3, 4 пункту 28 зазначених Правил договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Не доведено відповідачем суду належними та допустимими доказами, що втрата вантажу у вагоні №53228904 під час його перевезення залізницею сталась не з вини відповідача. При цьому заперечення відповідача, що підписання представником вантажовласника Пам'ятки про подавання вагону № 53228904 свідчить про те, що вантажовласником прийнято технічно справний вагони з цілісними ЗПП вантажовідправника, а тому підстави для стягнення з відповідача вартості нестачі вантажу за наведених обставин відсутні судом відхиляються
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, не передбачено ані права, ані обов'язку вантажоодержувача вносити до пам'яток про забирання вагонів будь-які зауваження, у тому числі і щодо технічного стану вагону, про стан запірно-опломбувальних пристроїв тощо.
Тобто, пам'ятка не свідчить про будь-які інші обставини, крім того факту, що залізниця передала, а вантажоодержувач прийняв відповідний вагон. Законодавством України не передбачено обов'язку вантажоодержувача вносити до цього документу будь-які інші відомості.
Таким чином, відсутність зауважень позивача у пам'яткці №216 про подавання вагонів не доводить відсутність вини відповідача у недостачі вантажу, зданого йому до перевезення.
Приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини втрати вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (01001, місто Київ, провулок Шевченка Тараса, будинок 3, код ЄДРПОУ 31454383, НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк) 98 274 (дев'яносто вісім тисяч двісті сімдесят чотири тисячі) грн. 15 коп. вартості нестачі вантажу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2021.
Суддя В.О.Демидов