03 вересня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2021 року, -
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000(сімнадцять тисяч) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Згідно з постановою районного суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.07.2021р. о 01 год. 10 хв. в смт. Берегомет по вул. Центральній Вижницького району Чернівецької області, керував транспортним засобом марки «Опель Вектра», д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив п.2.9а ПДР, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову районного суду від 10 серпня 2021р. щодо нього і провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилався на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
ЄУНСС: 713/1557/21
Провадження: №33/822/446/21 Головуючий у І інстанції:Кибич І.А.
Категорія: ч.1 ст. 130КУпАП Доповідач: Потоцький В.П.
Вказував, що доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, в матеріалах справи відсутні, а в судовому засіданні не здобуто. Більш того, відповідно до його пояснень та свідка ОСОБА_2 , наданих суду, за кермом автомобіля знаходилась ОСОБА_2 .
Крім того, зазначав, що його обстеження проводилось з порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки на місці знаходження його автомобіля йому ніхто не пропонував пройти таке обстеження або обстеження в лікувальному закладі.
Також вказував, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не вказано, за допомогою якого саме спецзасобу «Драгер» проводився огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений (телефонограмою) про дату, час та місце розгляду поданої ним апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань не заявляв.
Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка вказаної особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне їх повідомлення.
Перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку.
Дані, які є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18№379493, свідчать про те, що 05 липня 2021 року о 01 год. 10 хв. в смт. Берегомет по вул. Центральній, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому порядку проводився з застосуванням приладу «Драгер» в присутності свідків.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Крім того, викладені в ньому обставини були засвідчені підписами свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також самим ОСОБА_1 .
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується роздруківкою приладу «Драгер» (а.с.7), відповідно до якої результат тесту показав - 1, 89 проміле, з чим і погодився ОСОБА_1 , про, що свідчить його власний підпис на роздруківці із результатами тесту на стан алкогольного сп'яніння.
Вказане також підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який міститься на а.с.6, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння згоден, що також засвідчив своїм власним підписом.
Будь-яких зауважень, клопотань чи доповнень до вищенаведених доказів матеріали справи не містять.
Більш того, правильність проведеного огляду та факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння засвідчили своїми підписами в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були присутні при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Із письмових пояснень вказаних свідків вбачається, що в їх присутності 05.07.2021 року о 02 год. 13 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результати тесту показали - 1,89 проміле алкоголю, з чим ОСОБА_1 погодився.
Підстав сумніватись у поясненнях свідків в апеляційного суду немає.
Дослідивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що він транспортним засобом не керував спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїБАБ№881209 (а.с. 9), з якої вбачається, що 05.07.2021р. о 01 год. 15 хв. до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він, керуючи т.з. марки «OPEL VECTRA» в смт. Берегомет по вул. Центральній, здійснював рух у темну пору доби на т.з., у якого не горіли лампи фару у режимі ближнього світла.
Вказана постанова ніким оскаржена не була, а відтак є чинною.
Апеляційний суд погоджується з критичною оцінкою показань свідка ОСОБА_2 та пояснень ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки це спростовується вищевикладеним, а також іншими матеріалами справи.
Що стосується доводів апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не вказано, за допомогою якого саме спецзасобу «Драгер» проводився огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, то такі є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено, що такі дані повинні бути обов'язково зазначені у вказаних документах.
Більш того, інформація щодо приладу «Драгер» (номер, вид, серія) міститься на роздруківці тестування на алкоголь (а.с.7), яка була засвідчена підписом ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції застосовано відеозйомку на мобільний телефон, а тому не можуть бути доказами його винуватості, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
Так, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані окрім іншого встановлюються відеозаписами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону чітко визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які відображають реальні факти та є їх відтворення, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги вищенаведені дані, а саме технічні засоби відеозапису та розглянув вказану справу на підставі наявних в ній допустимих доказів.
Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , то вони носять загальний характер та є суб'єктивними і були предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
При цьому, апеляційний суд керується висновком Європейського Суду з прав людини, зроблений ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом цілком враховано вимоги ст. 33 КУпАП.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, районний суд всебічно, повно і об'єктивно з'ясував вказані обставини справи, та вирішив її в точній відповідності з законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2021 року щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький