Ухвала від 02.09.2021 по справі 610/1879/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №610/1879/19 Головуючий І-ої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/529/21 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із неповною загальною середньою освітою, ніде не зареєстрованого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 18.11.2002 Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 01.08.2003 Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, 01.08.2007 звільненого за відбуттям строку покарання;

3) 02.02.2009 Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

4) 10.09.2009 Зміївським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 та ч.3 ст. 187, ст. 70, ч.4 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі, 18.12.2015 звільненого за відбуттям строку покарання;

5) 27.10.2017 Валківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 01.03.2019 звільненого за відбуттям строку покарання;

6) 31.01.2020 вироком Зміївського райсуду Харківської області за ч.ч. 2,3 ст.185, ч.1 ст. 162, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,

7) 04.03.2020 вироком Балаклійського райсуду Харківської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинення покарання призначеного за цим вироком, покаранням призначеним за попереднім вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 04.03.2020 року та остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що він 18 травня 2019 року близько 23-00 години, більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, скориставшись відсутністю уваги інших осіб, маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, через паркан проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де через вікно, шляхом розбиття скла, проник до житлового будинку вказаного домоволодіння, звідки викрав електрочайник марки «Tefal KO200130», відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6/1370СЕ-19 від 30.05.2019 вартістю 243 грн. 37 коп., акустичну систему марки «Edifer М3400 Black», вартістю 610 грн. 00 коп. та сівалку ручну, яка для потерпілої матеріальної цінності не має, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 853 грн. 37 коп.

В період часу з 01.07.2019 по 15.07.2019, вночі, більш точний час та дату встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю уваги інших осіб, маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, через огорожу проник на територію нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 , після чого, пошкодивши двері, проник до приміщення, звідки викрав контейнер пивний, об'ємом 50 л. «Kega UBC 50» вартістю 1116,67 грн., роздавальну головку «Micro Matic 184.3», вартістю 465.67 грн. після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 1582 грн. 34 коп.

До початку апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні відмовився від своєї апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок щодо нього та зменшити строк призначеного покарання. В обґрунтування посилається на те, що він вину визнав, з боку потерпілих претензій не має, викрадене майно було повернуто. Також просить звернути увагу на те, що за попереднім вироком його було засуджено за замах на крадіжку.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.

Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.

Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд діяв з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, а саме, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, вину визнав повністю, щиро кається у вчиненому, за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом враховано обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини, та обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, раніше був неодноразово судимий за корисні злочини, що свідчить про стійку антисоціальну направленість його особи та установку на особисте збагачення шляхом скоєння злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 , а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, тобто лише при позбавленні волі, а призначення більш м'якого виду покарання - не стане ефективним та дієвим для досягнення мети виправлення.

Такий вид і міра покарання, на думку колегії суддів, буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, апеляційні вимоги обвинуваченого про можливість призначення більш м'якого покарання є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається.

Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року у відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді:

Попередній документ
99352881
Наступний документ
99352883
Інформація про рішення:
№ рішення: 99352882
№ справи: 610/1879/19
Дата рішення: 02.09.2021
Дата публікації: 01.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (22.04.2020)
Дата надходження: 10.03.2020
Розклад засідань:
22.01.2020 09:30 Балаклійський районний суд Харківської області
19.02.2020 14:00 Балаклійський районний суд Харківської області
28.02.2020 13:00 Балаклійський районний суд Харківської області
04.03.2020 13:15 Балаклійський районний суд Харківської області
23.03.2020 13:00 Балаклійський районний суд Харківської області
22.04.2020 13:15 Балаклійський районний суд Харківської області
20.05.2020 13:20 Балаклійський районний суд Харківської області
17.06.2020 10:30 Балаклійський районний суд Харківської області
25.02.2021 13:00 Харківський апеляційний суд
31.08.2021 13:20 Харківський апеляційний суд
02.09.2021 14:00 Харківський апеляційний суд