Справа№718/1876/21
Провадження№3/718/817/21
03.09.2021року м.Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи, які надійшли від УПП ДПП в Чернівецькій області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП ,-
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 02.08.2021 року надійшли матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення: серії ГП №301045 від 23.07.2021 року, згідно якого водій ОСОБА_1 23.07.2021 року будучи водієм маршрутного транспортного засобу Мерседес Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_1 «Озодоровчий комплекс Дністер плюс» під час дії карантинних обмежень перевозив людей в кількості більше ніж дозволено характеристикою транспортного засобу відповідно до реєстраційного документу, а саме на 2 більше, чим порушив п.10 ч.2 постанови №1236 КМУ, відповідальність за що передбачено ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи через оголошення, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада. Будь яких заяв чи клопотань до суду від нього не надходило.
Необхідно зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 належно повідолмений про розгляд Кіцманським районним судом Чернівецької області справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі останнього в судовому засіданні, а тому у суду є підстави вважати поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як таку, що свідчить про зловживанням процесуальними правами з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Враховуючи, що по даній категорії справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, за відсутності поважних причин неявки до суду, та з огляду на положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1 ст.44-3 КУпАП передбачає порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зі змісту частини другої статті 251 КпАП випливає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 КпАП уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені статтею 44-3 КпАП.
Отже, обов'язок зі збирання доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення працівниками органів внутрішніх справ (Національної поліції) в даному випадку виконано не було.
Зокрема до матеріалів справи не додано жодного документа, яким би підтверджувалась встановлена дозволена кількість місць для сидіння.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка події, не надано жодних пояснень від осіб перевезення яких здійснювалося ОСОБА_1 . Працівники поліції не з'ясували, хто ці люди, куди їдуть, на якій підставі їх перевезення здійснює ОСОБА_1 , тобто не встановлено їх особи.
Суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема у справ і «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), вказано, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Крім того, в порушення ст. 256 КУпАП, в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що кількість пасажирів на 2 більше, але точна кількість не зазначена, які перевозив ОСОБА_1 також дозволену кількість місць для сидіння для даного транспортного засобу не вказано.
Як вже судом зазначено вище, будь-яких об'єктивних даних на підтвердження відомостей, викладених у протоколі, суду надано не було.
Отже, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що уповноваженими особами органу Національної поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення і в його діях наявні ознаки правопорушення, а тому суд вважає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.44-3,247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О.Масюк