Справа № 635/6607/21
Провадження № 1-кс/635/1142/2021
02 вересня 2021 року Харківський районний суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали справи за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від розгляду матеріалів за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна (справа №635/6607/21, провадження №1-кс/635/1131/2021), ?
27 серпня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від розгляду матеріалів за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна (справа №635/6607/21, провадження №1-кс/635/1131/2021).
Обґрунтовуючи доводи заяви ОСОБА_3 вказав, що 27.08.2021 об 13 годині 45 хвилин було призначено до розгляду в судовому засідання клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна (справа №635/6607/21, провадження №1-кс/635/1131/2021). Близько 10 години в цей день заявник прибувши в приміщення суду подав до канцелярії суду клопотання про ознайомлення з відповідними матеріалами клопотання. При цьому, в судовому засіданні суддею ОСОБА_4 було поставлено на обговорення питання про можливість надання заявнику відповідних матеріалів для ознайомлення, за результатами якого ОСОБА_3 було відмовлено. Відтак, з посиланням на приведене, заявник просить відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду клопотання прокурора про арешт.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї заяви з посиланням на обґрунтування, приведене в ньому.
Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у його відсутність
Вислухавши доводи заявника, а також дослідивши матеріали справи за заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 та матеріали справи №635/6607/21 за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна, приходжу до наступного висновку.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 та «Мельник проти України» від 28.03.2006.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 КПК України і їх перелік є вичерпним.
Згідно з статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
У відповідності до статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому, законодавець чітко регламентував у статті 75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland)).
Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року).
Між тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, таких підстав суддею не встановлено, а обставини, які б викликали сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 і унеможливлювали винесення ним об'єктивного рішення, у справі також не встановлено.
Тобто, в даному випадку суду не надано переконливих доказів упередженості та небезсторонності слідчого судді ОСОБА_4 щодо розгляду клопотання прокурора.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його небезсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) ).
Однак, ті підстави, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не містять будь-яких об'єктивних відомостей щодо можливої зацікавленості судді під час здійснення судового розгляду та не ставлять під сумнів його об'єктивність.
Окрім того, відповідно вимог до частини п'ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається. Суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Посилання заявника на порушення його права на захист, у зв'язку з необґрунтованою відмовою в наданні йому для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, які було додано до клопотання прокурора, спростовуються положеннями статті 221 КПК України та процесуальним статусом заявника ОСОБА_3 на момент розгляду даного клопотання, який не є ані стороною захисту, ані потерпілим, ані представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ані володільцем майна. Відтак, виходячи з приведеного слідчим суддею ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про надання матеріалів для ознайомлення.
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи і унеможливлювали б винесення об'єктивного рішення у справі, оскільки наведені особою, яка заявила відвід обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, а є лише власними припущеннями не аргументованими достатніми доводами.
Інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді матеріалу за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна (справа №635/6607/21, провадження №1-кс/635/1131/2021), судом не встановлено.
Слід також зазначити, що норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від розгляду матеріалів за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000619 від 03.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, про арешт майна (справа №635/6607/21, провадження №1-кс/635/1131/2021) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 03 вересня 2021 року
Суддя - ОСОБА_1