копія
"26" серпня 2021 р. Справа № 608/1579/21
Номер провадження2/608/555/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
представника позивача адвоката Волинця С. А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Чортків в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання недійсними державних актів на землю та скасування записів про їх реєстрацію,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання недійсними державних актів на землю та скасування записів про їх реєстрацію. В позовній заяві вказала, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . В липні 2021 року вона звернулася в Нагірянську сільську раду Чортківського району Тернопільської області щодо передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення підсобного господарства, що відносяться до даного домоволодіння. Однак, орган місцевого самоврядування, посилаючись на факт видачі ним Державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею у серпні 1999 року на ім'я її батька ОСОБА_2 , пояснив про неможливість такої передачі земельних ділянок позивачу, та запропонував здійснити їх скасування в судовому порядку. Тому, ОСОБА_1 просить поновити строк позовної давності, оскільки, про порушення її права їй стало відомо лише в липні 2021 року при зверненні у Нагірянську сільську раду Чорктівського району Тернопільської області; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР, виданий 04 серпня 1999 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області на підставі власного рішення №97 від 29 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,6921 га у межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, призначення якої для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 21; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ТР, виданий 04 серпня 1999 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області на підставі власного рішення №97 від 29 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,05 га у межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, призначення якої для ведення підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (номер не зазначено); зобов'язати Нагірянську сільську раду Чортківського району Тернопільської області (вул. О. Кобилянської, 5, с-ще Нагірянка Чортківський район Тернопільська область, 48543, код ЄДРПОУ 04393829) скасувати записи у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею щодо права власності на земельну ділянку площею 0,6921 га для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства, площею 0,05 га для ведення підсобного господарства, у межах згідно з планом, що розташовані на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, просить звільнити її від сплати судового бору, оскільки, вона є інвалідом 2 групи.
Представник позивача - адвокат Волинець С. А. в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задоволити.
Представник відповідача - Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області в підготовче судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.
Вислухавши представника позивача, врахувавши думку представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ОСОБА_1 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , що стверджується договором дарування, посвідченим 26.03.1998 приватним нотаріусом Чортківського міського і районного нотаріальних округів Гресько О. Т. за реєстровим № 485 та зареєстрованим 27.03.1998 Чортківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації в книзі №6 за реєстровим № 952, в цілому.
Отже, в силу згаданого правочину та норм земельного законодавства ОСОБА_1 має право на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення підсобного (селянського) господарства, так звана присадибна ділянка.
Позивач довідалася, що у серпні 1999 року мала місце передача спірних земельних ділянок у власність її батька ОСОБА_2 , незважаючи на те, що він раніше відчужив (подарував) позивачці в березні 1998 року, належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Дана обставина їй стала відома, коли позивачка в липні 2021 року звернулася до Нагірянської сільської ради Чортківського району для передачі у власність земельних ділянок, що відносяться до будинковолодіння АДРЕСА_1 в даному населеному пункті, та з причини продовження їй, згідно судового рішення №608/179/20 від 30.03.2020 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, позивачці унеможливлена передача у приватну власність спірних земельних ділянок, право власності та користування якими незаконно набув ОСОБА_2 у відповідності з Державними актами на право приватної власності та постійного користування землею від 04.08.1999, виданих Нагірянською сільською радою.
Згідно договору дарування від 26.03.1998, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , право власності на який є зареєстрованим 27.03.1998 за № 952, в цілому.
Як слідує з Державного акта на право на право приватної власності на землю серія ТР, виданого 04.08.1999 Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_2 на підставі рішення №97 від 29.07.1999 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,6921 га в межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради, призначеної для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21.
Аналогічно, згідно Державного акта на право постійного користування землею серія ТР, виданого 04.08.1999 Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_2 , на підставі власного рішення №97 від 29.07.1999 сільська рада передана у постійне користування земельну ділянку площею 0,05 га в межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради, призначеної для ведення підсобного господарства. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (номер не вказано).
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 11.12.2012 Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області вбачається факт реєстрації смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , актовий запис № 23.
Родинні відносини позивачки з дарувальником випливають з актових записів, зокрема, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.09.2018, відповідно до якого вбачається реєстрація народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 03.11.1979 вбачається реєстрація шлюбу 03.11.1979 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після державної реєстрації прізвище дружині присвоєно - ОСОБА_7 , актовий запис № 18.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_8 , що вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 12.09.2017 Надвірнянським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Івано-Франківській області.
Факт реєстрації шлюбу батьків стверджується у відповідності до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя за № 0002059436 від 19.07.2019, згідно якого 10.11.1957 Ягільницька сільська рада Чортківського району Тернопільської області зареєструвала шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_10 , актовий запис № 28.
Як слідує з рішення Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/179/20 від 30.03.2020, ОСОБА_1 встановлено додатковий строк - три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як слідує з Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР від 04.08.1999 правовстановлюючий документ видано ОСОБА_2 на підставі рішення Нагірянської сільської ради №97 від 29.07.1999 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,6921 га для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства.
З Державного акта на право постійного користування землею серії ТР від 04.08.1999 вбачається, що правовстановлюючий документ видано ОСОБА_2 на підставі рішення Нагірянської сільської ради №97 від 29.07.1999 щодо передачі у постійне користування земельної ділянки площею 0,05 га для ведення підсобного господарства.
Разом з тим, як зазначено, передача спірних земельних ділянок у власність та користування ОСОБА_2 відбулася після набуття позивачкою права власності на домоволодіння, отже, в зв'язку з цим виключно до позивачки переходить право користування/власності на присадибну земельну ділянку, як похідне від права власності на житловий будинок.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, 2001) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції
України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Статтею 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а норма статті 392 цього Кодексу встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.2 ст.2 ЗК України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до ст.3 цього Кодексу земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частина 4 статті 120 ЗК України передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Згідно ст.328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.125 ЗК України (2001) право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Правового висновку у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 по справі №161/3934/18 про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою наголошено наступне: «Згідно з частиною першою статті 120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Разом з тим при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість».
Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
У випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності, користуванні особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності, користування на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Згідно з правою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 04.06.2014 №6-46цс14, державні акти на право власності на земельні ділянки можуть визнаватися судами недійсними з метою захисту порушених прав на землю без визнання недійсним рішення органу влади, на підставі якого такий акт виданий, у випадках видання державних актів на право власності на земельні ділянки з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. Відповідне визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав на земельну ділянку в судовому порядку.
Верховний Суд України також висловив правовою позицією щодо підсудності справ за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними
ділянками. Оскільки, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як указані рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки, у зв'язку із чим визнання недійсними державних актів, виданих на спірні земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (справа №6-319цс15 від 01.07.2015).
Захист судом права на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст.16, 21, 393 Цивільного кодексу та ст.152 ЗК України, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Стосовно поновлення строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Положеннями ст. 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється. Зокрема у частині 4 цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
Про порушене право позивачка дізналася у липні 2021 року, коли виникло питання оформлення спадкового майно після смерті матері ОСОБА_8 що випливає з рішення по справі № 608/179/20 від 30.03.2020. Тому суд приходить до висновку про поновлення позивачу строку позовної давності.
Відповідно п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди 2 групи.
З довідки МСЕК серії 10 ААА № 895424 від 24.11.2011 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи без терміну, а отже її необхідно звільнити від сплати судового збору.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи норму закону, судовий збір підлягає стягненню в користь держави з відповідача.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 78, 120, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 25, 30, 268, 391, 393, Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання недійсним державних актів на землю та скасування записів про їх реєстрацію.
Позов ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 до Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04393829, вул. Кобилянської, 5, с-ще Нагірянка Чортківського району Тернопільської області, 48545) про визнання недійсними державних актів на землю та скасування записів про їх реєстрацію - задоволити.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР, виданий 04 серпня 1999 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області на підставі власного рішення №97 від 29 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,6921 га у межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, призначення якої для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 21.
Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ТР, виданий 04 серпня 1999 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області на підставі власного рішення №97 від 29 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 0,05 га у межах згідно з планом, що розташована на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, призначення якої для ведення підсобного господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (номер не зазначено).
Зобов'язати Нагірянську сільську раду Чортківського району Тернопільської області ( вул. О. Кобилянської, 5, с-ще Нагірянка Чортківський район Тернопільська область, 48543, код ЄДРПОУ 04393829) скасувати записи у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею щодо права власності на земельну ділянку площею 0,6921 га для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства, площею 0,05 га для ведення підсобного господарства, у межах згідно з планом, що розташовані на території Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як інваліда 2 групи.
Стягнути з Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області на рахунок Державної судової адміністрації України на рахунок ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 03 вересня 2021 року.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1579/21
Рішення набирає законної сили « » 2021 р.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано « » року
Секретар: