Справа №463/9630/21
Провадження №1-кс/463/5442/21
03 вересня 2021 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06.08.2021 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06.08.2021 року, а саме про вчинення злочину суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 та суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_5 , передбаченого ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384, ч.3 ст. 109 КК України. Просить: зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення, у виді ремарки на апеляційній скарзі від 06 серпня 2021 року.
Скаргу мотивує тим, що 06.08.2021 року ремаркою на апеляційній скарзі у справі №466/10504/19 зажадав від керівника Львівської обласної прокуратури внесення відомостей про зазначені злочини до ЄРДР та доручити таке ТУДБР, розташованому у м. Львові. 10.08.2021 року прокуратура супровідним листом доручила цю місію виконати ТУ ДБР, яке продовжує ухилятися від виконання покладеного на нього обов'язку ст.ст. 2,214,216 КПК України. Однак у визначені КПК України строки відомості по вказаній заяві не були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просить таку задоволити.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце його проведення, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника органу досудового розслідування та прийняти процесуальне рішення у відповідності до вимог ст. 307 КПК України.
Заслухавши ОСОБА_3 , оглянувши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
При безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Втім, як правило, заяви про вчинення суддями злочину (кримінального правопорушення) у вигляді, на думку заявника, ухвалення суддями відповідного судового рішення, викликані просто незгодою заявника з прийнятим рішенням, або бажанням таким чином вплинути на результат розгляду справи поза межами встановленої судової процедури.
Це є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.
Водночас, як зазначено вище, що стосується законодавчої процедури розгляду таких заяв правоохоронними органами, то після отримання відповідної заяви, відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України , слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такої заяви, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Аналогічна норма міститься і у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 6 квітня 2016 року.
Так, згідно з п. 1 розділу 3 зазначеного вище Положення, внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме заява, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Крім того, норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Отже, досудове розслідування розпочинається вже з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу, здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках розпочатого досудового розслідування щодо надання оцінки законності судового рішення та витребування пояснень у суддів з приводу ухваленого рішення тощо при явному зловживанні учасником процесу свого законодавчого права на оскарження такого рішення до вищої інстанції не узгоджується та прямо протирічить положенням статті 124 Конституції України, оскільки делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно з правовими висновками, викладеним у Рекомендації CM/REC (2010) 12 Комітету Ради Європи від 17 листопада 2010 року, судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті судових рішень (п. 15).
Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд.
Така ситуація є особливо загрозливою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, особливо з огляду на те, що ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Якщо по кожній справі за заявою незадоволеної сторони будуть внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у відношенні судді, то судді, здійснюючи правосуддя, фактично весь час будуть перебувати під психологічним тиском та тільки те і робити, що надавати пояснення, що є порушенням конституційних гарантій незалежності судової влади та реалізації права на справедливий суд незалежним і безстороннім судом.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
З матеріалів скарги вбачається, що скаржник не погоджуються з процесуальним рішеннями судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 , ухваленими в справах № 466/4934/19 та №466/10504/19, та постановою судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_5 , а тому скаржник вважає, що в діях даних суддів наявний склад злочину, передбачений ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 383, ч.2 ст. 384, ч.3 ст. 109 КК України.
При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду першої інстанції (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83159198) залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 4 грудня 2013 року (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/35869709) та постановою Вищого господарського суду України від 04 листопада 2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85610457).
А тому правову оцінку діям суду першої інстанції надано в процесуальному порядку судом вищої інстанції та не встановлено порушення вимог чинного законодавства. Що стосується справи №466/10504/19, то на рішення по даній справі подано апеляційну скаргу, тому правову оцінку даному рішенню буде надано в процесуальному порядку, судом вищої інстанції, а саме Львівським апеляційним судом.
У відповідності до положень ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
У відповідності до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Незгода з рішеннями суду може бути підставою для оскарження таких дій в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 , суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_5 , за зверненням ОСОБА_3 від 06 серпня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення - відсутні.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в задоволенні такої слід відмовити.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що за наслідками розгляду скарги, у відповідності до положень ст. 307 КПК України, слідчий суддя не вправі визнавати бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування протиправною, у зв'язку з чим скарга і в цій частині не підлягає до задоволення.
Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
в задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06.08.2021 року- відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_6