Справа №443/947/21
Провадження №2-о/443/68/21
іменем України
02 вересня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разм із батьком, ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 з квітня 1998 року, на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявлену вимогу мотивує тим, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у власному житловому будинку у АДРЕСА_1 , в якому на даний час проживає заявниця та її сестра. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її матір, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько. Зазначає, що від імені батька - ОСОБА_3 , у Жидачівській державній нотаріальній конторі Львівської області посвідчувався заповіт від 20.12.1994 року, згідно якого все своє майно, яке належатиме йому заповів заявниці.
Стверджує, що з квітня 1998 року постійно проживала з батьками у житловому будинку, оскільки після народження сина знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, після якої влаштувалась на роботу у відділ освіти Жидачівської РДА, де працювала до 2021 року. Зазначає, що звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору, однак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій. Причиною відмови був пропущений піврічний термін для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні заявник підтримала заяву, просила таку задоволити, з мотивів наведених у заяві.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явися, подала заяву, згідно якої просить справу розглянути у її відсутності, заявлені вимоги ОСОБА_1 визнає.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 26.10.2006 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жидачівського районного управління юстиції Львівської області (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 22.03.2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Жидачівського районного управління юстиції Львівської області (а.с.6).
Як вбачається із копій свідоцтв про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серія НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_4 їхніми батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.10,14).
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 29.11.1993 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності від 30.06.2021 (а.с.38, 39), квартира у АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
За життя 20.12.1994 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Михайлюк Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №3067 (а.с.22) за яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серія НОМЕР_5 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , місце народження м.Жидачів (а.с.15).
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серія НОМЕР_6 , з 05.12.2003 року по 31.12.2020 року остання працювала у відділі освіти Жидачівської районної державної адміністрації (а.с.21).
Постановою завідуючого Жидачівською ДНК від 13.05.2021 року (а.с.4), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв'язку з тим, що нею пропущено піврічний термін для подання заяви про прийняття спадщини.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні, кожна окремо, дали покази про те, що вони є сусідами ОСОБА_1 та остання з 1998 року постійно проживала у житловому будинку у АДРЕСА_1 з батьками та сестрою.
Даний факт також підтверджується довідкою №2441 від 28.07.2021, виданою Жидачівським міським виробничим управлінням комунального господарства (а.с.37).
Відповідно до положень ст. ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Суд зауважує, що метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідність реалізації нею права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час її смерті.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту спільного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, суд приходить до переконання, що матеріалами справи, достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із батьком - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 з квітня 1998 року по день його смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву задоволити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , з квітня 1998 року по день його смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 вересня 2021 року.
Головуючий суддя С.І Сливка