Справа № 336/3878/21
Провадження № 2-а/333/106/21
30 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Христової Н.К.,
представника позивача - адвоката Мар'єнко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області поліцейський роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Кобахідзе Олександр Тенгізович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області поліцейський роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Кобахідзе Олександр Тенгізович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 квітня 2021 року приблизно о 16:40 годині, позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_1 був зупинений нарядом поліції на вулиці Братська в м. Запоріжжі.
На запитання позивача, в чому полягає причина зупинки, чіткої відповіді він не отримав, як того вимагає ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Називалися різні причини, в тому числі відсутність або наявність документів, та страхового полісу.
Позивач відразу повідомив поліцейському про те, що він має статус учасника бойових дій, а тому відповідно до ст.13 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Крім того, повідомив про те, що згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс пред'являється тільки при складанні протоколів, щодо порушень ПДР, та оформленні матеріалів ДТП. Однак, не зважаючи на аргументи позивача, інспектор патрульної поліції все ж таки склав постанову про адміністративне правопорушення, копію якої позивачу надано не було, а було лише повідомлено про те, що позивач отримає її поштою.
Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач отримав поштою лише 14.05.2021 року.
В постанові інспектора роти № 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Кобахідзе Олександра Тенгізовича серія ЕАН № 4143162 від 30.04.2021 року зазначено, що позивача, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП за те, що 30.04.2021 року о 16:40 годині в м. Запоріжжі по вул. Братська, 47 позивач керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 «Г» ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вважають, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною оскільки є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність:
- при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху;
- при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, якщо водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права.
Таким чином, обов'язок водія пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017 року, справа № К/800/13938/17.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином вважають, що постанова інспектора роти № 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Кобахідзе Олександра Тенгізовича серія ЕАН № 4143162 від 30.04.2021 року, якою Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП є незаконною, а тому повинна бути скасована.Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП просять закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення та стягнути з Управління патрульної поліції в Запорізькій області судовий збір у розмірі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с.29, зворот).
25.08.2021 року на адресу суду адвокатом ОСОБА_2 надано відповідь на відзив відповідно до якого зазначено, що в своєму відзиві Відповідач зазначає «30.04.2021 року знаходячись на охороні публічного порядку та контролю за безпекою дорожнього руху в м. Запоріжжі, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Кобахідзе О.Т. було візуально виявлено автомобіль ВАЗ 2103 з н.з. НОМЕР_1 , водій якого, керував транспортним засобом порушив Правил дорожнього руху України, а також не мав при собі поліс ОСЦПВВН ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1 (Г) Правил дорожнього руху».
Однак, в своєму відзиві Відповідач не зазначає, який саме пункт Правил дорожнього руху було порушено Позивачем 30.04.2021 року та що саме стало підставою для зупинення автомобіля ВАЗ 2103 з н.з. НОМЕР_1 .
Крім того, Відповідач не зазначає, складався чи ні 30.04.2021 року будь-який інший протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення водієм Правил дорожнього руху, окрім того, що оскаржується в судовому порядку.
Відповідачем не доведено, що 30.04.2021 року водія автомобіля ВАЗ 2103 з н.з. НОМЕР_1 було зупинено законно, саме відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Адже, будь-яких інших протоколів про порушення Правил дорожнього руху відносно Позивача 30.04.2021 року не складалось, відповідно порушень Правил дорожнього руху зафіксовано не було.
Згідно підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Позивач відразу повідомив поліцейському про те, що він має статус учасника бойових дій, а тому відповідно до ст.13 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Крім того, повідомив про те, що згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс пред'являється тільки при складанні протоколів, щодо порушень ПДР, та оформленні матеріалів ДТП.
Слід зазначити, що Відповідач не надав жодного пояснення та обґрунтування не врахування ними того факту, що Позивач має статус учасника бойових дій, а тому згідно з законодавством звільняється від обов'язкового страхування.
Водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права.
Таким чином, обов'язок водія пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу про порушення Правил дорожнього руху. Однак, таких протоколів відносно позивача складено не було.
В своєму відзиві на позовну заяву Відповідач посилається на те, що Закон України «Про дорожній рух» є спеціальним законом у спірних правовідносинах відносно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та який зобов'язує на вимогу працівників поліції пред'явити поліс.
Проте, Закон України «Про дорожній рух» не визначає обов'язку водія на вимогу працівника поліції пред'явити поліс. Навпаки, передбачено, що поліс надається працівнику поліції лише у випадках, передбачених законодавством.
Отже, твердження Відповідача у відзиві про те, що «..цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не у сфері дорожнього руху, отже спеціальним у спірних правовідносинах є Закон України «Про дорожній рух», який зобов'язує на вимогу працівника поліції пред'явити поліс» на думку Позивача є перекручуванням норм законодавства та намаганням ввести суд в оману.
Законодавство України чітко регулює питання, коли саме водій зобов'язаний пред'явити працівнику поліції поліс.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).
Слід зазначити, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» статтею 21 якраз і передбачає ті випадки, коли працівник поліції здійснює перевірку наявності страхового поліса, як це передбачено ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
Чинні нормативно-правові акти, що регулюють спірне питання чітко визначають обов'язок водія мати при собі поліс страхування. І лише в ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко передбачено випадки в яких водій зобов'язаний надати працівнику поліції поліс страхування, це випадки, у яких працівники поліції складають протоколи щодо порушень правил дорожнього руху та оформлюють матеріали дорожньо-транспортних пригод (абзац другий пункту 21.2 статті 21 Закону).
Враховуючи вище викладене, позивач вважає, що доводи, викладені Відповідачем у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують доводи позивача, викладені в позовній заяві.
Станом на дату розгляду справи судом та к і не було отримано відзив на позовну заяву від відповідача Управління патрульної поліції у Запорізькій області.
30.08.2021 року у судовому засіданні представником позивача Мар?єнко В.Ю. було заявлено клопотання про долучення відзиву на позовну заяву який було отримано ОСОБА_1 від відповідача поштою.
Судом задоволено зазначене клопотання, до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву із додатками який було отримано позивачем ОСОБА_1 від Управління патрульної поліції у Запорізькій області.
Відповідно до наданого відзиву управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції повністю не погоджується із позовом, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню судом, оскільки 30.04.2021 р знаходячись на охороні публічного порядку та контролю за безпекою дорожнього руху в м. Запоріжжя, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Кобахідзе О.Т. було візуально виявлено автомобіль ВАЗ 2103 з н.з. НОМЕР_1 , водій якого, керував транспортним засобом порушив Правил дорожнього руху України, а також не мав при собі поліс ОСЦПВВН ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України.
Оскільки правопорушення мало місце, діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 1, 23, 35 Закону України "Про Національну поліцію", Правила дорожнього руху України, під час перевірки вищезазначених документів в порушення вимог п 2.4 (а) та п. 2.1 (ґ) правил дорожнього руху України водій не надав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор, який використовується діяльності патрульної поліції (відеозапис долучається до матеріалів справи)
Відповідач зазначає, що посилання Позивача на положення частини 2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено органи, які мають повноваження на здійснення контролю за наявністю договорів такого страхування, є недоречним в аспекті оцінки наявності в діях позивача порушень Правил дорожнього руху, оскільки, цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування; цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не у сфері дорожнього руху, отже спеціальним у спірних правовідносинах є саме Закон України «Про дорожній рух», який зобов'язує на вимогу працівників поліції пред'являти поліс. По-друге, положення частин 1 та 3 цієї ж статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Крім того, згідно із ст.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Станом на 30.04.2021 року відповідно до бази Моторнотранспортного страхового бюро України, відсутній страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб ВАЗ 2103 з н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином обставини, на які вказує Позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з?явився, його інтереси представляла адвокат ОСОБА_2 яка підтримала вимоги позовної заяви, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Відповідач Управління патрульної поліції у Запорізькій області та третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області поліцейський роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Кобахідзе Олександр Тенгізович у судове засідання не з?явились, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином, причини неявки суду невідомі, будь-яких клопотань, заяв на адресу суду не надано.
Вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до такого висновку.
Згідно постанови ЕАН №4143162 від 30.04.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень за те, що він 30.04.2021 р. о 16:40:22 год. в м. Запоріжжя, вул.Братська, 47 водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с.13).
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відносно до п. 2.1 (ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
На спростування допущеного правопорушення позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 посилаються на ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно якої, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Нормою ст. 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено категорії водіїв які звільняються від страхування ТЗ при умові, якщо такий ТЗ належить переліченим особам.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення виданого від 26.08.2016 року (а.с.10).
Крім того, автомобіль ВАЗ 2103, 1975 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_1 .
Тому позивач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.1 (ґ), що вказує на безпідставність притягнення позивача до відповідальності згідно за ч. 1 ст.126КУпАП та протиправність спірної постанови.
Відповідно до ч.2 статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на наявні у справі матеріали суд вважає, що стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів про правомірність винесення ним оскаржуваної постанови.
Будь - які інші докази на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху (наприклад, відео- та/або фото фіксація, показання свідків, тощо,) відповідачем не надані.
Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним (Постанова ВС КАС від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, через скасування рішення суб'єкта владних повноважень провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 242- 244, 246, 255 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області поліцейський роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Кобахідзе Олександр Тенгізович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН №4143162 від 30.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у відношенні ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Повне судове рішення складене 03.09.2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська