Кримінальне провадження №1-кп/760/91/21
Справа № 760/7012/17
27 липня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21.02.2017 до ЄРДР за № 12017100090001888, відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
На розгляді Солом'янського районного суду м. Києва перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, виходить з такого.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 просила продовжити дію, обраних обвинуваченим запобіжних заходів, зазначила, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти раніше встановленим ризикам, зокрема можливості ухилятися від суду, негативно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просила врахувати дані про осіб обвинувачених, тяжкість та обставини скоєного ними злочину.
Захисники та обвинувачені в судовому засіданні вказали на необхідність зміни останнім запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі (домашній арешт), обґрунтовуючи яке вказали на недоведеність ризиків, що можуть вплинути на хід судового розгляду, відсутність достатніх доказів винуватості обвинувачених, а також тривалість перебування останніх під вартою без ухвалення рішення.
Вислухавши думку учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані докази, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Суд вважає доведеними обставини, які свідчать, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні до обвинувачених запобіжного заходу, продовжують існувати на даній стадії кримінального провадження.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обставини його вчинення, осіб обвинувачених, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від суду; впливати на учасників процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як після вчинення злочину намагалися знищити докази, певний час переховувались.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, крім необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованого злочину, колегія суду також приймає до уваги вагомість наявних та перевірених в судовому засіданні доказів, репутацію обвинувачених, відсутність міцних соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання винуватим, а також ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді взяття під варту, повністю не відпали, докази винуватості в судовому засіданні не перевірені у повному обсязі, свідки не допитувались.
Обраний відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід відповідає особам обвинувачених, з урахуванням обставин та складності кримінального провадження, не виходить за межі допустимих строків, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя. Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою, за наявності вказаних підстав, незважаючи на існування презумпції невинуватості, виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених.
Інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі, не забезпечать запобігання раніше вказаним ризикам.
На підставі п.2 ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки злочин, передбачений п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого вони обвинувачуються, спричинив смерть людини.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 331 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.09.2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальникові ДУ «Київський слідчий ізолятор ».
Строк дії ухвали до 24.09.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту проголошення, а обвинуваченими, - в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Головуючий:
Судді: