Справа № 652/175/21
31 серпня 2021 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дамчука О.О.
при секретареві Миценко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, мотивуючи тим, що Вироком Високопільського районного суду Херсонської області від 13.10.2020 року відповідача визнано винуватим у спричиненні (позивачу) ОСОБА_1 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Під час розгляду кримінального провадження позивач не заявляв цивільного позову в рамках кримінальної справи, оскільки відповідач в усній формі обіцяв усе повернути, однак коли позивач звернувся з вимогою про повернення коштів на лікування відповідач ніяк не відреагував. Просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13641,48 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснивши, що він отримав покарання за вироком, на даний час ніде не працює та знаходиться на утриманні матері, виїхати за кордон на заробітки не може оскільки умовно засуджений та коштів на відшкодування у нього не має.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріли позову, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 17.06.2021 року близько 03.00 години, знаходячись неподалік двору будинку АДРЕСА_1 , переслідуючи мету завдання тілесних ушкоджень іншій особі, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих з ОСОБА_1 , умисно наніс потерпілому один удар кулаком своєї правої руки в область обличчя, в результаті чого спричинив позивачу тілесні ушкодження у вигляді : двостороннього перелому нижньої щелепи в області кута зліва та тіла зліва зі зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 991 від 30.06.2020 року (а.с.6-7) відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Аналізуючи виписки із медичних карток стаціонарного хворого № У-6231/683 (а.с.9) та № У-8537/898 (а.с.11) встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні Криворізької міської лікарні № 2 у відділенні щелепно-лицевої хірургії у періоди з 17.06.2020 року по 22.06.2020 року та з 11.08.2020 року по 21.08.2020 року, з діагнозами: двобічний перелом нижньої щелепи в області кута праворуч зі зміщенням та неправильно зрощений перелом нижньої щелепи в ділянці кута праворуч.
Із копії вироку Високопільського районного суду Херсонської області № 652/739/20 від 13.10.2020 року (а.с.4-5) вбачається, що ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, останньому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік та на підставі ч.1 ст. 75 КК України, звільнено від відбуття покарання з випробуванням на один рік.
Відповідно до копій платіжних документів наданих позивачем до суду (а.с.8, 10, 12-13) з'ясовано, що в період з 17.06.2020 року по 17.08.2020 року позивачем на придбання ліків, медичне обстеження щелепи та висновок експерта витрачено коштів на загальну суму 13641,48 гривень.
Згідно частини 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вироку Високопільського районного суду Херсонської області від 13.10.2020 року вбачається, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Пленум ВСУ роз'яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди. При цьому, потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка, відповідно до закону, зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Так, позивачем надано суду копію вироку від 13.10.2020 року, ухваленого Високопільським районним судом Херсонської області, який набув чинності 13 листопада 2020 року, де визначено, що відповідач винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав себе повністю та пояснив, що 17.06.2020 року близько 03:00 год., розбудив потерпілого та повідомив, що його мати знаходиться за місцем його проживання по АДРЕСА_1 , яку неодноразово останній намагався вивести з подвір'я. Приїхавши до місця проживання відповідач намагався допомогти позивачу підняти матір, яка впала на дорогу, але позивач розцінив це, як намагання спричинення шкоди матері та схватив відповідача за руку, та потягнув, за що відповідач наніс один удар кулаком в обличчя позивача. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 991 від 30.06.2020 року тілесні ушкодження, спричиненні позивачу, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Щодо витрат на суму 13641,48 грн., на які позивач посилається як на витрати на обстеження та лікування спричинених відповідачем тілесних ушкоджень, суд вважає зазначену вище суму повністю доведеною та підтвердженою копіями квитанцій долученими до справи. Із аналізу матеріалів справи вбачається причинний зв'язок між отриманими середньої тяжкості тілесними ушкодженнями позивачем та необхідністю медичного обстеження - консультацією лікаря - направлення на обстеження - перебування позивача на стаціонарному лікуванні - призначення лікарем курсу лікування та придбання з метою призначеного лікарем курсу лікування ліків, зазначених у фіскальних чеках, квитанціях. Враховуючи вищевикладене, позивачем надано допустимі та належні докази підтвердження, що він постраждавши від злочину потребував та проходив лікування, здійснюючи його згідно з медичними рекомендаціями лікаря.
Таким чином, на думку суду, позивачем повністю доведено розмір завданої відповідачем шкоди, чим виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зазначені відповідачем доводи в обґрунтування заперечення у задоволенні позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача та враховуючи те, що згідно п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач - у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення при подачі позову звільняється від сплати судового збору, суму судового збору потрібно стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 13641,48 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 908,00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 02 вересня 2021 року.
Суддя О.О. Дамчук