Справа № 648/4150/19
Провадження № 2/648/27/21
12 серпня 2021 року Білозерський районний суду Херсонської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого і в інтересах якого діє ОСОБА_3 про визначення додаткового строку дляи прийняття спадщини,
Адвокат Найченко О.Є., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 та після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно - 46/100 частини домобудівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Інші 54/100 частин цієї домобудівлі належать їй - ОСОБА_1 .
Крім позивачки, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 був її чоловік ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, оскільки на момент смерті дружини та протягом шести місяців після її смерті був зареєстрований та проживав за місцем проживання спадкодавця. Після смерті матері позивачка виїхала до Іспанії, а при поверненні до України, 18 грудня 2019 року звернулася до селищної ради для з'ясування особистих питань про податок на землю, де їй було повідомлено, що за життя ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого усе належне їй майно, що буде належати їй на день смерті, на що вона за законом буде мати право, у тому числі житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , заповідала їй - ОСОБА_1
19 грудня 2019 року позивачка звернулася до приватного нотаріус із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона пропустила строк, передбачений частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.
Просила визначити додатковий строк два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 грудня 2019 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ухвали суду від 28 лютого 2020 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 6 травня 2020 року у справі витребувано докази.
У судовому засіданні 18 червня 2020 року стало відомо, що відповідач ОСОБА_4 помер, а тому ухвалою суду було витребувано актовий запис про смерть останнього.
Ухвалою суду від 21 липня 2020 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.
Ухвалами суду від 12 травня 2021 року провадження у справі поновлено та витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до ухвали суду від 15 червня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 від імені якого і в інтересах якого діє ОСОБА_3 .
Сторони в судове засідання не прибули.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Найченко О.Є., подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Законний представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила розглянути справу без її участі.
Відповідно до статті 247 частини 2 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, позицію відповідача щодо визнання позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд установив, що ОСОБА_5 згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Білозерка Херсонської області.
Відповідно до свідоцтва про одруження (серія НОМЕР_2 ) 26 жовтня 1996 року був зареєстровани й шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 ) ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками зазначені: батько ОСОБА_8 та мати ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_4 ) 28 березня 2012 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .
Таким чином, суд установив, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заповіту складеного ОСОБА_5 18 жовтня 2012 року та посвідченого секретарем Томинобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області Лісовою Ю.Ю. (зареєстрованого в реєстрі за номером 183), остання заповідала усе належне їй майно що буде наледжити їй на день смерті, на що вона за законом буде мати право, у тому числі житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходяться за АДРЕСА_2 , заповідала ОСОБА_1 .
Згідно інформації завідувача Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області Алпеєвої Т.В. від 11 березня 2020 року (вихідний номер 147/01-16) спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.
Відповідно до довідки, що видається у зв'язку з оформленням спадщини виданої Білозерською селищною радою Білозерського району Херсонської області № 112 від 18 грудня 2019 року ОСОБА_5 , 1951 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_3 . На день її смерті та протягом шести місяців після смерті за цією адресою був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_4 .
Відповідно до спадкової справи № 30/2020, заведеної приватннм нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , спадщину після смерті останнього прийняв малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до заповіту спадкодавця від 19 листопада 2018 року.
Відповідно до інформації начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснювала перетин державного контролю: 21 травня 2019 року - виїзд, 16 серпня 2019 року - в'їзд; 28 січня 2020 року - виїзд, 25 квітня 2020 року в'їзд.
Відповідно до статтей 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Враховуючи, що позивачка про існування заповіту не була обізнана, окрім неї спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 був її чоловік ОСОБА_4 , та вона через два місці після смерті матері виїхала за межі України та тривалий час там перебувала, то суд вважає причини пропуску нею строку для прийняття спадщини поважними, а також з урахуванням позиції законного представника відповідача щодо визнання нею позову, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визначення позивачці додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-14, 81, 141, 247, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 1217, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України,
' у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого і в інтересах якого діє ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном у два місяці з моменту набрання рішення суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 20 серпня 2021 року.
Суддя: Сокирко Л.М.