Справа № 647/1433/21
№ провадження 2/647/462/2021
02.09.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді: Корсаненкової О.О.
за участю секретаря: Степанюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 647/1433/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, суд
встановив:
У червні 2021 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.09.2020 року ОСОБА_2 отримав від неї грошові кошти у сумі 12 000 грн., які зобов'язався повернути в строк до 15.10.2020 року (першу частину) та до 20.11.2020 року (другу частину), що підтверджується оригіналом боргової розписки. У зв'язку з тим, що борг відповідачем не повернуто, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в сумі 13 067 грн., з яких: 12 000 грн. - сума боргу, 227 грн. - 3% річних, 840 грн. - інфляційні збитки, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 15.06.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Судове засідання від 05.08.2021 року було відкладено у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі.
06.08.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 13 292,21 грн., які складаються з наступного: сума боргу - 12 000,00 грн., 3% річних - 272,21 грн., інфляційні витрати - 1 020,00 грн., а також судові витрати у розмірі 908,00 грн.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, заявою від 02.09.2021 року просили розглянути справу за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали, просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові конверти, які повернулися на адресу суду із позначкою «за даною адресою не проживає». Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Положенням ст.5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.
Відповідно до розписки від 23.09.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяв у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гроші у борг в розмірі 12 000 грн. (дванадцять тисяч), зобов'язався віддати до 15.10.2020 року першу частину, другу - до 20.11.2020 року (а.с.14).
Із розрахунку заборгованості, складеного позивачем за період з 16.10.2020 року по 02.06.2021 року, вбачається, що 3% від суми боргу становить 272,21 грн., втрати від інфляції - 1020 грн. (а.с.33-34).
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
За положеннями статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
За нормами ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В ході судового розгляду встановлено, що 23.09.2020 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 12 000 грн., що підтверджується розпискою від 23.09.2020 року, та зобов'язався їх повернути до 20.11.2020 року.
У зв'язку з чим, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що взяті на себе зобов'язання за договором позики від 23.09.2020 року ОСОБА_2 не виконав, заявлена позивачем сума боргу 12 000 грн., підлягає стягненню з останнього.
Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 3% річних та інфляційних збитків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 272,21 грн. та 1020,00 грн. відповідно, то суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Постановою Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 924/532/19 зроблено висновок, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України, визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц).
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, у позивача виникло право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, а саме суми індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. У визначені строки до 15.10.2020 року та 20.11.2020 року відповідач позику не повернув, а отже з цих дат вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Позивачем період прострочення визначений з 16.10.2020 року по червень 2021 року (перша частина боргу) та з 21.11.2020 року по червень 2020 року (друга частина боргу).
За розрахунками позивача, з якими погоджується суд, сукупний розмір 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання становить 272,21 грн., індекс інфляції - 1020,00 грн.
За встановлених обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме із відповідача підлягає стягненню грошові кошти у розмірі 13 292,21 грн., яка складається з 12 000 грн. - сума боргу, 1020, 00 грн. - інфляційні збитки, 272,21 грн. - 3 % річних.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 292,21 грн. (тринадцять тисяч двісті дев'яносто дві грн. двадцять одну коп.), а також судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги із врахуванням п. 15.5 розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача адвокат Ташкова Анастасія Олександрівна, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 .
Суддя О.О.Корсаненкова