31.08.2021 Справа №607/9687/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований відповідач, однак протягом 13 років не проживає в квартирі, оскільки його речі та майно відсутні, він не бере участі в утриманні житла та не вносить плату за комунальні послуги. Наявність реєстрації відповідача, змушує позивача сплачувати за нього кошти, в той час, коли він не користується та не проживає в даному житлі.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому та просила його задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину ВЕО № 470086 від 24.05.2007, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 3-2215, належить на праві приватної спільної часткової власності 1/7 частка квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16998054 від 11.12.2007, виданий ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль).
Крім цього, із технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , складеного ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що позивачу ОСОБА_1 належить 3/7 частки власності, іншими співвласниками є ОСОБА_3 - 1/7 частки, ОСОБА_4 - 1/7 частки, ОСОБА_5 - 1/7 частки та ОСОБА_6 - 1/7 частки.
Згідно довідки ТОВ «КомЕнерго - Тернопіль - 3» від 11.05.2021 № 272 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_7 - онука, ОСОБА_8 - дочка, ОСОБА_3 - дочка та відповідач ОСОБА_2 - онук.
Згідно акту, складеного комісією ТОВ «КомЕнерго - Тернопіль - 3» від 05.05.2021 вбачається, що при проведенні обстеження квартири АДРЕСА_1 , виявлено, що ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрований, але не проживає, про що підтверджують сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У судовому засіданні з'ясовано, що відповідач ОСОБА_2 за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає та не користується даним житлом, його особисті речі відсутні у даному житлі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала показання про те, що відповідач ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає більше десяти років та не користується даним житлом.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 . , оскільки остання не проживала у вказаному житлі більше року і проживає за іншою адресою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 02 вересня 2021 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко