Справа № 583/3428/21
1-кп/583/335/21
"02" вересня 2021 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження №42021201120000008 від 26.01.2021відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 306 КК України,-
встановив:
До суду надійшов зазначений обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 .
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки санкція злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 306 КК України йому загрожує покарання на строк до 12 років позбавлення волі. При цьому ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків за місцем мешкання, оскільки не одружений, власних дітей на утриманні не має, офіційно не працює; може незаконно впливати на свідків, так як перебував в місцях позбавлення волі, постійно спілкується з раніше судимими особами, під час затримання поводив себе агресивно, у тому числі погрожував працівникам поліції; може переховувати чи знищити докази його причетності до вчинених злочинів, а саме відмовляти свідків від дачі показань, про що свідчить поведінка підозрюваного під час затримання, зокрема, відмова від підпису будь-яких документів та погрози учасникам слідчої дії; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має джерел до існування, офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, на даний час у іншій кримінальній справі перебуває під заставою, а також під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 вилучено наркотичні засоби, ізоленти, магнітні стрічки, банківські картки, що дає підстави вважати, що останній планував продовжити свою злочинну діяльність пов'язану із незаконним обігом наркотичних засобів, а тому доцільним є застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього зазначеного запобіжного заходу. При цьому пояснив, що доглядає за тяжко хворою матір'ю, а тому просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, при цьому доповнив, що цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобі контролю відносно ОСОБА_4 , на його думку, зможе запобігти ризикам, про які зазначено у клопотанні прокурора. Разом з тим, захисник зауважив, що визначений прокурором розмір застави є обтяжливим для обвинуваченого, так як останній не має доходів.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.04.2021 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжений ухвалами слідчих суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2021 до 24 год. 00 хв. 11.07.2021; від 08.07.2021 до 24 год. 00 хв. 03.09.2021.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, не одружений, неповнолітніх та не працездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, не працює, тобто не має офіційних джерел до існування, має молодий вік та задовільний стан здоров'я, оскільки протилежного суду не доведено.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
В ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбачених покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином наявні ризики переховування від суду, щоб уникнути покарання, вчинення ним нових кримінальних правопорушень, незаконно впливу на свідків та знищення речових доказів, що мають істотне значення для встановлення обставин злочинів.
В даному випадку суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися. При цьому судом враховується, що судовий розгляд у даній справі ще не розпочато, а тому наявні обставини, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, оскільки для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім.
Така позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Обставини, на які посилається обвинувачений та його захисник, а саме те, що, він має тяжко хвору матір, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність обмежень щодо можливості обрання обвинуваченого тримання під вартою, з метою забезпечення вчасного та якісного судового розгляду кримінального провадження щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що в даному випадку суспільний інтерес на забезпечення незалежного правосуддя переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За змістом п.3 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307, ч. 1 ст. 306, ч.2 ст. 306 КК України, санкція яких передбачає покарання, зокрема, до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.
Наведені обставини дають суду підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень.
На думку суду саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_4 право на внесення застави в межах визначеного п.3 ч.5 ст.182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_4 виконання окремих обов'язків.
Керуючись ст.ст. 7-20, 22-29, 31, 35, 176-178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 205,314-317 КПК України, суд -
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 02.09.2021 до 24.00 год. 31.10.2021 з подальшим утримуванням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ухвала № 583/3428/21 від 02.09.2021, платник застави (ПІП).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із м. Охтирка Сумської області без дозволу суду, окрім як з метою перебування за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1