Справа № 457/1103/21
провадження №2-з/457/10/21
про відмову у застосуванні заходів забезпечення позову
28 серпня 2021 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Юркевич Ж.О.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Олега Олександровича про забезпечення позову, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов О.О. звернувся суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007, та об'єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що 06 квітня 2020 року ДП «Сетам» були організовані та проведені електронні торги з реалізації земельної мідянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007, та об'єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що вказані електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства, з цих підстав їх результати підлягають визнанню недійсними, і, як наслідок, недійсними слід визнати і правовстановлюючі документи, оформлені за результатами торгів, а саме: протокл, акт державного виконавця про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торів. У зв'язку з цим, вважає, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та об'єкти незавершеного будівництва, які були предметом електронних торгів, оскільки невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Накладення арешту у повній мірі забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позову та сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав позивача.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Отже, розгляд вказаної заяви, судом проведено без участі осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.
Статтею 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову, якими є 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) заборона вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів; 9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2016 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів земельної ділянки, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007, та об'єкти незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом № 473215 проведення електронних торгів переможцем торгів при реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 4625188700:01:000:0007, та об'єктів незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вказаних об'єктів нерухомого майна є ОСОБА_2 .
Водночас представник позивача зазначив у заяві про забезпечення позову про існування загрози порушення прав позивача, однак доказів підтвердження реального існування таких обставин не надано. Саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову
Суд в даному випадку керується приписами ч.6 ст.81 ЦПК України про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на обсяг позовних вимог, а також відповідність виду і обсягу забезпечення позову, які просять застосувати позивач, правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 247 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Олега Олександровича про забезпечення позову - відмовити.
Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області впродовж п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: В. І. Марчук