Провадження № 2/234/2277/2021
Єдиний унікальний номер 243/7618/21
01 вересня 2021 року Слов'янський міськрайоний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
За участю
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача адвоката Винник З.Г.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 7 міста Слов'янська Донецької області цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розподіл майна, що є спільної сумісною власністю подружжя, -
16.07.2021 року позивач звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 з заявою про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
01.09.2021 року головуючим у справі заявлено самовідвід по даній цивільній справі, оскільки відповідач по справі, є присяжним Слов'янського міськрайонного суду Донецької області і дана обставина унеможливлює подальший розгляд справи під її головуванням.
Самовідвід по справі вирішується відповідно до положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ст. 124 Конституції України регламентовано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наголошує, на тому, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Порядок затвердження списку присяжних визначено у ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підстави участі присяжних визначенні у ч. 1 ст. 31, параграфі 2 глави 30 КПК України, ст. ст. 34, ч. 4 ст. 293 ЦПК України.
З аналізу перелічених статей вбачається, що присяжний є невід'ємною частиною - елементом системи правосуддя та приймає участь при розгляді справ у випадках визначених нормами процесуального права та при здійсненні правосуддя на них поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
04 березня 2020 року рішенням № 16-LXXX-7 Слов'янської міської ради затверджено список присяжних Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в списку під дев'ятнадцятим номером вказано Лазаренко Дмитра Олександровича директора Слов'янського науково-навчального інституту Національного університету державної фіскальної служби України.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В розумінні частин 1, 2, 8 , 9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Так в положеннях ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частина 2 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. А саме, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи, як важливий свідок. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини» Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.
На думку суду за зазначених обставин, а саме призначення ОСОБА_2 присяжним Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, можливе виникнення сумніву у сторін, щодо справедливого розгляду зазначеної вище цивільної справи, незалежним і безстороннім судом та постановлення справедливого та виваженого судового рішення у справі. Постановлення у даній справі судового рішення, під головуванням судді Мірошниченко Л.Є. за будь-якою юридичною природою може викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді.
Наведені та обґрунтовані в мотивувальній частині ухвали обставини дають безумовні підстави для задоволення заявленого головуючим у справі самовідводу, оскільки при розгляді справи з постановленням у ній рішення на користь позивача можуть створитись в подальшому певні негативні та неприємлемі умови при визначенні автоматизованою системою суду присяжних на чолі з головуючим в іншій справі та відповідачем, як присяжним, а також викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді, а в свою чергу відмова в задоволенні позовних вимог створить у позивача внутрішнє переконання про розгляд справи неупередженим судом, що може за собою створити напругу та конфліктну ситуацію.
За таких обставин головуючий не може приймати подальшої участі у справі та підлягає відводу від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст. ст. 34, 36, 39, 40, 41, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву про самовідвід судді Мірошниченко Любов Євгенівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.
Відвести суддю Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Любов Євгенівну від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
Цивільну справу №243/7618/21 (провадження 2/243/2277/2021) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя передати до канцелярії Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Є. Мірошниченко