Справа № 225/2452/21
Провадження № 2/225/579/2021
02 вересня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Соляник А.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрієвої Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Молодцової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (Донецька область, м. Торецьк, вул. Руднична, 35) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця мешкання осіб,-
У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 через представника звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця мешкання осіб.
В обґрунтування позову зазначив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 1/3 квартири дома АДРЕСА_5 . Даний факт підтверджується Реєстраційним посвідченням Бюро технічної інвентаризації міста Торецьк від 25.01.2007 року та технічним паспортом (копія технічного паспорту додаються). 1/3 цієї квартири належала моєму померлому чоловіку - ОСОБА_4 та 1/3 нашому сину - ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої 05.04.2021 року №2701 Військово-цивільною адміністрацією міста Торецьк Донецької області, у даному приміщенні проживають троє людей, а саме син позивачки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Але ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_6 , не мешкають за цією адресою з лютого 2020 року, що підтверджується Актом № 2698 від 05.05.2021 р., а мешкають фактично за адресом: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . Відповідачі на даний час зареєстровані за вищевказаною адресом, хоча фактично на даний час в зазначеному домі не проживають та не з'являються.
У зв'язку з чим, позивачка звернулася до суду з позовною заявою про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця мешкання осіб, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Позивач та її представник до судового засідання не з'явився, представник позивача надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, про причини неявки суд не інформували.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області до судового засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому вказав, що заперечує щодо зняття з реєстраційного обліку малолітньої ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України та іншими нормативно - правовими актами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 1/3 квартири дома АДРЕСА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 23 січня 2007 року і копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13339626 від 25.01.2007 (а.с.12, 13)
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої Військово-цивільною адміністрацією міста Торецьк Донецької області від 05.04.2021 року №2701 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 проживають троє людей, а саме син позивачки , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.16)
ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_6 , не мешкають за вищевказаною адресою з лютого 2020 року, що підтверджується Актом № 2698 від 05.05.2021, а також письмовими заявами свідків (сусідів): ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (а.с.15,17,18,19)
Крім того, відповідачі не допомагають позивачці сплачувати комунальні послуги.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Конституцією України (ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном , на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316,317,319,321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавлення володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. 16,386,391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379,382 ЦК України).
Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України , які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім"ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно з положеннямист.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення,ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», під час розгляду позовів про визнання особо такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в спірній квартирі, чим порушують право власності позивача, позбавляють можливості розпорядитись своїм майном на власний розсуд, тобто позивач обмежений у здійсненні свого права власності.
Отже, на підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють данні правовідносини, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог.
Щодо позовних вимог в частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , то в цій частині позивачу необхідно відмовити, оскільки вказану адміністративну дію вчиняють компетентні органи на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування чи виселення.
Так, як суду не були надані докази відмови вказаних органів здійснити зняття з реєстраційного обліку відповідачів зі спірної квартири, вказана позовна вимога є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
При цьому суд зауважує, що нормою статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн., оскільки раніше суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
На підставі ст. 319,321,391,405 ЦК України, керуючись ст. 12,13,81,89, 141, 263,283 ЦПК України,
Позовну заяву представника позивача - адвоката Молодцової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Торецької міської Військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (Донецька область, м. Торецьк, вул. Руднична, 35) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця мешкання осіб, задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: А.В.Соляник