СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/222/21
ун. № 759/17526/21
05 серпня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
03.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони іншим особам вчиняти дії щодо вказаної квартири, до вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
При цьому, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявником не надано до суду конкретних, належних та допустимих доказів які б підтверджували наявність ризиків вчинення дій щодо квартири іншими особами.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що заяву необхідно задовольнити частково.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.
В іншій частині заяви -відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Журибеда