Справа № 2607/7315/12
Категорія
02 вересня 2021 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Києві заяву Прокуратури міста Києва про вирішення долі речових доказів по кримінальній справі,-
начальник відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про вирішення долі речових доказів по кримінальній справі №2607/7315/12.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 11.01.2013 року не вирішено питання щодо речових доказів, переданих на відповідальне зберігання до каси Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області та рахуються на підзвіті за матеріально відповідальною особою Головного управління.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, та просила таке задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до норм Перехідних положень КПК України, при вирішенні питання речових доказів, суд застосовує норми КПК України в редакції 1960 року.
Відповідно до ст.409 КПК України в редакції 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
Також, відповідно до ст.324 ч.1 п.9 КПК України в редакції 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом.
Крім того, згідно ст.81 ч.1 п.2 КПК України в редакції 1960 року, питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому, речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються.
Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала кримінальна справа № 50-6390 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190КК України.
Вироком суду від 11.01.2013 року ОСОБА_5 визнано винною у інкримінованих злочинах та призначено відповідне покарання.
Також встановлено, що при постановлені вироку судом не вирішено питання щодо речових доказів, а саме 10 000 (десяти тисяч) доларів США, які передані на відповідальне зберігання згідно постанови слідчого в ОВС ОСОБА_6 від 14.05.2012 року до ФЕВ УСБУ в м. Києві.
Враховуючи ті обставини, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.01.2013 року не було вирішено долю зазначених речових доказів, тобто не було в повній мірі дотримані вимоги ст.324 ч.1 п.9 КПК України в редакції 1960 року, тому суд приходить до висновку, що дане клопотання, слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.81, 409, 411 КПК України, в редакції 1960 р., а також Перехідними положення КПК України, в редакції 2012 року, суд, -
клопотання задовольнити.
Речові докази по кримінальній справі №50-6390, судовій справі №2607/7315/12: 10000 (десять тисяч) доларів США - передати за належністю Фінансово - економічному управлінню Служби безпеки України.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду.
Суддя ОСОБА_1