Справа № 758/4192/21
Проваджененя № 2/758/7117/21
Категорія 83
(ЗАОЧНЕ)
10 червня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Скрипник О. Г. ,
за участю секретаря судового засідання - Сілюкова Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Титаренко Наталії Борисівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Титаренко Н.Б. звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 25.01.2021 року №11122 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 17 820,00 грн. (сімнадцяти тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок)
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням норм Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» за відсутністю всіх необхідних документів, визначених Законом, якими підтверджується безспірність заборгованості.
04.09.2019 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (правонаступником якої є ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ») та позивачем нібито укладено Договір позики №2675618, за умовами якого відповідач зобов'язується передати позивачу у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позивача, а позивач зобов'язується повернути відповідачу таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити відповідачу плату (проценти) від суми позики. При цьому сума позики становить 9000,00 грн, строк позики - 30 днів, базова процентна ставка (фіксована) - 1,6% в день.
Позивач заперечує укладення нотаріально посвідченого кредитного договору, ні з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ні з Відповідачем, та наголошує, що згідно чинного законодавства вчинення виконавчих написів нотаріусом допускається тільки на нотаріально посвідчених кредитних договорах (договорах позики).
Також, Позивач наголошує, що він не отримував від Відповідача повідомлень про існування заборгованості по кредитному договору (договором позики) чи повідомлення про те, що Відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу за кредитним договором (договором позики) на підставі виконавчого напису нотаріуса, що на думку Позивача є умовою безспірності, необхідної для вчинення виконавчого напису нотаріусом.
У зв'язку із наведеним, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 06.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи провести 20 травня 2021 року в залі Подільського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Волоська, будинок 6/14 літера "Б", к. 209, зал судових засідань №3
Клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Титаренко Н.Б. про витребування доказів - задоволено, витребувано у ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» оригінал договору за яким виникла заборгованість у розмірі 17820,00 грн. та на підставі якого вчинений виконавчий напис від 25.01.2021 року № 11122 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Ухвалою від 14.04.2021 заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Титаренко Н.Б. про забезпечення позову у справі задоволена. Зупинено стягнення грошових коштів у виконавчому провадженні №64789010, що здійснювалося приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі виконавчого напису нотаріуса ЖМНО Горай О.С. від 25 січня 2021 року № 11122.
ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» не виконано вимог ухвали судді Подільського районного суду міста Києва від 06.04.2021 року про витребування доказів.
Відзив від Відповідача, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», не надходив.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Титаренко Н.Б. в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до вимог закону.
Представник відповідача, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не відомі.
Третя особа приватний нотаріус ЖМНО Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами та ухвалити заочне рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №11122, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2675618 від 04.09.2019 року, загальною сумою у розмірі 17820,00 грн. за період з 29 січня 2020 року по 06 січня 2021 року.
Також встановлено, що 11.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було відкрито виконавче провадження №64789010 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 25.01.2021 року №11122. 19.03.2021 року в рамках даного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України «22» лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України «22» лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від «29» червня 1999 року № 1172 (надалі - «Перелік»). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Аналогічних висновків з аналізу вищенаведених норм прийшов і Верховний суд в своїй Постанові від 26.02.21 по справі №303/3524/18.
ОСОБА_1 стверджував, що не отримував від відповідача, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», позасудову вимогу щодо дострокового повернення кредиту чи повідомлення про те, що Відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу за Кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідачем не надано докази, що суперечать цьому твердженню, а отже, не доведено зворотного.
15.04.2020 року Верховний Суд в своїй Ухвалі по справі №554/6777/17 виклав позицію, щодо обов'язковості цієї дії з боку стягувача за виконавчим написом нотаріуса.
Так, Верховним Судом зазначено наступне.
У Переліку не розкрито які саме документи підтверджують безспірність заборгованості боржника.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Суд вважає, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Також Верховним Судом акцентовано увагу на важливості отримання боржником даного повідомлення:
Оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 25.01.2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172.
Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, при вчиненні оспорюваного Виконавчого напису, приватний нотаріус керувався п.2 Переліку, який визнано незаконним та нечинним.
Відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
В постанові Верховного Суду по справі №158/2157/17 від 15.04.2020 року підтверджується позиція про те, що виконавчі написи можуть накладатись лише на нотаріально посвідчені договори, зокрема зазначено:
«…Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від «22» лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника…».
Також дана теза підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 08.02.2021 року по справі №643/1344/20: «Згідно з пунктом 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.»
В зазначеній вище Постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від «05» липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від «15» січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19)
Як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріуса ЖМНО Горая О.С. від 25.01.2021 року, пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 2675618 від 04.09.2019 року, укладеним з між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ідентифікаційний код юридичної особи 39861924, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 03042017 від 03.04.2017 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 39992082, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 8, реквізити: IBAN НОМЕР_1 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО 380634.
Строк платежу настав, стягнення заборгованості загальною сумою у розмірі 17820,00 грн. провадиться за період з 29.01.2020 року по 06.01.2021 року.
Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №11122.
Так, у виконавчому написі відсутнє будь-яке посилання на документ, який би доводив наявність у заявника права вимоги за кредитним договором між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» і ОСОБА_1 .
Таким чином, як вбачається із пакету документів заявник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» не подав нотаріусу необхідний документ, яким має бути оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, або - за змістом закону, що встановлює дану вимогу - у разі відступлення права вимоги - нотаріусу у такому випадку мають бути подані сукупність документів: нотаріально посвідченого кредитного договору і договору про відступлення-набуття права вимоги новим кредитором. Натомість, як вбачається з поданої копії кредитного договору він не є нотаріально посвідченим, а договір про відступлення права вимоги чи інший документ, який би прямо вказував на заміну первісного кредитора на нового - заявника, взагалі відсутній. Це явно не відповідає вимогам закону, який встановлює перелік необхідних документів, які мають бути подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
Отже, заявником не дотримано вимог закону щодо подання повного пакету документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, а нотаріусом на даний недолік не звернуто увагу і в порушення вимог закону вчинено виконавчий напис при відсутності вказаного необхідного документу (виписки з рахунку) чи іншого документу, який би був рівнозначний вказаному і доказував би безспірність заборгованості, її розмір та безспірність її стягнення.
Крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість.
Таким чином, виконавчий напис вчинено за заявою особи, яка не подала необхідних документів і зокрема не подала документу, який би засвідчував право вимоги вказаної особи; даний виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не підтверджують безспірність даної заборгованості і відповідно дає підстави для безспірного її стягнення.
З матеріалів справи слідує і дана обставина була встановлена в судовому засіданні, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт існування договору, підписаного одноразовим ідентифікатором не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об'єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тобто позов є обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. за подачу позовної заяви, яка відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Така позиція закріплена і у п. 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у яких судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Зокрема, п. 48 зазначеної вище постанови встановлено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З урахуванням того, що представником позивача були надані договір про надання правничої (правової) допомоги №2122 від 19.03.2021 року з додатком документи, що свідчать про прийняття послуг наданих адвокатом (копія Акта приймання-передачі послуг між адвокатом Титаренко Н.Б. та Кружиліним М.В. та копія Розрахункової квитанції (щодо отримання гонорару)), оформлені у встановленому законом порядку, суд вважає, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Титаренко Наталії Борисівни до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 25.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №11122, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованості загальною сумою у розмірі 17 820,00 грн. (сімнадцяти тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок) за Договором позики №2675618 від 04.09.2019 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) та 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. Г. Скрипник