Справа № 755/13832/21
Провадження №: 3/755/7340/21
"27" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «ІНТЕРДЖУС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопрушення №17959/і/26-15-07-01-01 від 09.07.2021 при проведенні комплексної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ІНТЕРДЖУС» було виявлено ведення податкового з порушенням встановленого порядку, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 299 679 гривень, в т.ч. за І квартал 2021 року на суму 299 679 гривень, встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 264 460 гривень, в.т.ч. за березень 2021 року на суму 264 460 гривень, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 7048 гривень, не встановлено реєстрацію зведеної податкової накладної на суму податку на додану вартість 647 гривень, звіти за формою 1-ДФ за II к. III кв. 2019 року подано до ДПС з помилками. В результаті чого порушено п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 44.1, ст. 44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.п.140.4.2 п.140, 4 ст. 140 ПКУ від 02,12,2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 299 679 гривень, в т.ч. за І квартал 2021 року на суму 299 679 гривень, п. 44.1 ст.44. п.198.1. п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України від 16.07.1999 за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 264 460 гривень, в.т.ч. за березень 2021 року на суму 264 460 грн п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI із змінами, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ в розмірі 7048 гривень, п. 1201.2 ст. 120 1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами, де встановлено реєстрацію зведеної податкової накладної на суму податку на додану вартість 647 гривень п. 51.1 ст. 51, п.п. „б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та розділ 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, звіти за Формою 1-ДФ за II кв.. III кв, 2019 року подано до ДПС з помилками, згідно акта документальної перевірки від 09.07.2021 № 53030/Ж5/26-15-07-01-01/42813493, ОСОБА_2 , як головний бухгалтер ТОВ «ІНТЕРДЖУС», порушила ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття. В матеріалах доданих до клопотання, міститься копія заперечення ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення №17959/1/26-15-07-01-01 від 09.07.2021 року. Відповідно якого, ОСОБА_1 не погоджується з зазначеними порушеннями, заперечує проти притягнення його до відповідальності, вважає протокол складений безпідставно. Зазначив, що порушення визначені ГУ ДПС у м. Києві в Протоколі ґрунтуються на висновках акту планової перевірки № 53030/Ж5/26-15-07-01-01/42813493 від 09.07.2021 р. з яким ОСОБА_1 як директор ТОВ "ІНТЕРДЖУС" не згоден та буде надавати заперечення на Акт перевірки в порядку та строки передбачені пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, в яких зазначить правові підстави незгоди з висновками, фактами перевірки наддасть пояснення, про відсутність порушень визначених в акті перевірки. У разі незадоволення ГУ ДПС у м. Києві заперечень ТОВ "ІНТЕРДЖУС" та прийняття податкових повідомлень рішень, ТОВ "ІНТЕРДЖУС" буде оскаржувати такі рішення в судовому порядку. Згідно з п. 86.7.5. ст. 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта планової перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (невручене) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. На дату складання Постанови повідомлення-рішення не надіслано (невручене) ТОВ «ІНТЕРДЖУС».
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КпАП України.
Дослідивши письмові докази, вивчивши заперечення, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У якості доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП податковим органом надано акту планової перевірки № 53030/Ж5/26-15-07-01-01/42813493 від 09.07.2021 р., протокол №17959/і/26-15-07-01-010 від 09.07.2021, лист про результати розгляду заперечень від 29.07.2021.
Слід зазначити, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання (Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
При цьому податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту
Тобто, акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
Податкове повідомлення-рішення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.
Крім того, ОСОБА_1 у своїх запереченнях зазначив, що має намір оскаржувати у судовому порядку податкові повідомлення-рішення.
Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень є підставою для вручення (надсилання) контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення-рішення. (пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 86.7. Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
За змістом статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Тобто, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби (в адміністративному та/або в судовому порядку) та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.
Згідно заперечень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на протокол про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення рішення, яке приймається податкового органу та затверджує результати акту документальної перевірки, взагалі не прийняте, у зв'язку з чим виявлені порушення являються неузгодженими.
Також встановлено, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки станом на день складання протоколу так і на день подання заперечень не виносилось, ТОВ «ІНТЕРЖДУС» не погоджується з висновками акту, має право на подання заперечень щодо результатів перевірки, та в разі винесення податкового повідомлення-рішення на звернення до суду з позовом про його скасування.
За таких обставин, враховуючи що строки оскарження результатів перевірки, а так само узгодження податкового зобов"язання станом на момент розгляду справи лише розпочалися, процедура оскарження податкового повідомлення-рішення наразі не розпочата, факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку не є достеменно встановленим, і відповідно, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судовому засідання встановлено, що ТОВ «ІНТЕРЖДУС», має намір оскаржувати рішення прийняті контролюючим органом, і в даному випадку висновки акту перевірки контролюючого органу № 53030/Ж5/26-15-07-01-01/42813493 від 09.07.2021 р., не можуть слугувати єдиним і беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , в той же час інші докази, які б доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку про передчасність висновків особи, що склала адміністративний протокол, щодо події адміністративного правопорушення, а так само і наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 24, 163-2, 251, 252, 283, 284,287,294 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя