Справа № 755/13155/21
Провадження №: 3/755/6934/21
"30" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 04.07.2021 року, о 23 год. 30 хв., у м. Києві вул. Курнатовського, 2, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди воді проводився на місці за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». Результат огляду - 2,49 %
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , 04.07.2021 року, о 23 год. 30 хв., у м. Києві вул. Курнатовського, 2, керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись дворовою територією, не врахував безпечної швидкості та здійснив наїзд на дерево, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2,3 б, п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позбавила суд можливості вислухати її пояснення по суті.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням параграфу 1 статті 6 даної Конвенції.
При цьому до завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення наряду із охороною прав і свобод громадян віднесено в тому числі і виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Таким чином відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати її розгляду зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, статтею 38 КУпАП, у разі встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
За встановлених фактичних обставин справи, ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.9А та п.п. 2,3 б, п. 12.1, 12.3 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ст. 124 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Крім того, вина ОСОБА_1 , підтверджується наявними в матеріалі доказами а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ № 223248 та серії ААБ №124537, схемою місця ДТП, тестуванням на алкоголь приладу «Drager Alcotest 6820» прилад ARHK-0540 відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 2,49 %, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління ПП в м. Києві Фурманенко Н., копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відео з нагрудної камери АА-00976, яке було переглянуто у судовому засіданні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, про що ОСОБА_1 знав, усвідомлював та продовжував керувати транспортним засобом, не маючи на це права.
Суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх, або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч.1 ст. 30 КпАП України, позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами) застосовується за грубе, або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що правопорушення було вчинено ОСОБА_1 умисно.
Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували його відповідальність, і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 130, 251, 283, 284 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення
- за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., в дохід держави.
- за ч.2 ст. 130 КпАП України - у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: