Справа № 640/33177/20
"16" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П. за участі секретаря судового засідання Гриценко О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни про визнання протиправним діянь суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до Органу опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни про визнання протиправним діянь суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії. Просить суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, визнати протиправними дії посадових осіб Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі в.о. начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни, що виявилися у відмові вчинити дії передбачені ст. ст. 254, 255 КУпАП, п. 2 - 4 з Інструкції оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів адміністративного правопорушення, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики від 06.08.2019 року № 1201 та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач мотивував заявлені вимоги тим, що 30.09.2020 року звернувся до Служби у справах дітей голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни з повідомленням № 100/09/М-1340, про вчинення проти нього і його дітей ОСОБА_2 адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 с. 184 КУпАП. В результаті відповідачем не було вчинено жодних дій, щодо притягнення порушниці до вказаної відповідальності.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року, було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 червня 2021 року, в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін - відмовлено.
Позивачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано 03 червня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами було отримано 28 травня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачем на адресу суду було подано відповідь на відзив. відповідно до якого позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідачем використано право подання відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Віповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважен.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено у ст.3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН № 44/25 від 20.11.1989р., ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991р., що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства» (Преамбула Закону).
Відповідно до ст.18 вказаного Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень ст. 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
За ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої палати Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №9901/428/18 (Провадження №11-236заі18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74264706).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах: Балдеа проти Румунії, 15 .02.2017 року, Гелле проти Фінляндії, 19.02.1997 року з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення суду повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 30.09.2020 року (вх.№100/09/М-1340) звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із повідомленням від 24.09.2020 року, щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 184 КУпАП, котре полягає у невиконанні рішення органу опіки та піклування- розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 22.12.2018 № 974 про його участь у вихованні дітей.
З повідомлення вбачається, що громадянка ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 чинить йому перешкоди у зустрічах з дітьми, чим порушила ч. 3 статті 157 Сімейного кодексу України. Вчинення перешкод полягало у перепонах у побачення з дітьми. Згідно Розпорядження при спробі зустрічі: 06.09.2020 року, 20.09.2020 року, та 21.09.2020 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 184 КУпАП, невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.06.2019 № 363 «Про уповноваження посадових осіб служби у справах дітей та сім'ї складати протоколи про адміністративні правопорушення» посадові особи Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами п'ятою, шостою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженої розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18 квітня 2019 року № 249, яке зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 11 травня 2019 року за № 140/2317( далі - Інструкція). Пунктом 1.2 Інструкції чітко визначено, що уповноважена посадова особа служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації складає протокол про адміністративне правопорушення саме за невиконання рішення органу опіки та піклування (розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації) щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Способи участі батька у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_3 , 2008 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., визначено розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 22.12.2018 № 974 «Про визначення участі батька у вихованні його дітей». Пунктом 3 цього розпорядження контроль за виконанням розпорядження покладено на посадову особу (голову) Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
З огляду на викладене, листом Служби від 01.10.2020 № 100/09-3180 ОСОБА_1 поінформовано про необхідність звернення до суб'єкта видачі розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Також судом встановлено, що Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Міністерства юстиції України з проханням надати роз'яснення щодо зазначених вище нормативно-правових актів в частині повноважень посадових осіб щодо визначення суб'єктів складання протоколів, а саме: суб'єктом видання розпорядження чи суб'єктом на території якого проживає дитина та ймовірний правопорушник.
За наслідками отриманої інформації від Міністерства юстиції України (лист від 11.01.2021 року за № 898/28324-26-20/11.1.2) встановлено, що питання складання протоколів про адміністративне правопорушення має вирішуватись Службою у справах дітей та сім'ї за місцем фактичного проживання дітей та ймовірного правопорушника.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 було запрошено на особистий прийом до начальника Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
10.02.2021 на прийомі у начальника служби ОСОБА_1 повідомлено, що Службою у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації буде проведено роботу відповідно до статей 251, 252 КУпАП та за наслідками прийнято відповідне рішення.
Одночасно ОСОБА_1 було повідомлено, що зазначену діяльність буде проведено з урахуванням перебування дітей - ОСОБА_3 , 2008 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., на обліку в Службі у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, як діти, що перебувають в складних життєвих обставинах
Встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 30.09.2020 №100/09/М-1340 щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проведено відповідну роботу в рамках статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись положеннями Інструкції з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 06.08.2019 № 1201, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2019 за № 976/33947. 22.02.2021 матір малолітніх дітей - ОСОБА_2 - ознайомлено з заявою ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 184 КУпАП. 23.02.2021 ОСОБА_2 надала письмові пояснення стосовно подій, які відбулись у вересні 2020 року. Одночасно ОСОБА_2 надала копії довідок КНП «ЦПМСД №2» Голосїївського району міста Києва, які підтверджують, що малолітні ОСОБА_3 , 2008 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., дійсно перебували на амбулаторному лікуванні у вересні 2020 року (Данило - в період з 11.09.2020 по 23.09.2020, ОСОБА_5 - в період з 14.09.2020 по 21.09.2020).
Станом на 30.09.2020 малолітні діти - ОСОБА_3 , 2008 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н., перебували на обліку в Службі у справах дітей та сім'ї Голосїївської районної в місті Києві державної адміністрації, як діти, що перебувають в складних життєвих обставинах (причина постановки - діти зазнали психологічного насильства в сім'ї), відповідно до копії висновку міського центру дитини від 06.06.2021 № 119 та копії наказу Служби у справах дітей та сім'ї Голосїївської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.07.2019 № 55.
Відповідно до Інструкції з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 06.08.2019 № 1201, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2019 за № 976/33947, протоколи складають посадові особи із числа працівників служби у справах дітей і посадові особи органу опіки та піклування, яким згідно з рішенням відповідного органу опіки та піклування надано повноваження на їх складання (далі - уповноважена посадова особа).
Уповноважена посадова особа складає протокол у разі: невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у тому числі вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення; невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування; недопущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини; створення перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні інших покладених на них законом повноважень.
Зазначені адміністративні правопорушення можуть бути виявлені під час виконання посадовими особами органу опіки та піклування своїх посадових (службових) обов'язків та за результатами розгляду звернень фізичних і юридичних осіб.
Протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції із зазначенням відомостей відповідно до частини першої статті 256 КУпАП.
Протокол складається у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Форма протоколу заповнюється друкованим способом або від руки розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
Якщо є свідки адміністративного правопорушення, у протоколі зазначаються їхні прізвища, імена, по батькові, адреси, які засвідчуються їхніми підписами.
Уповноважена посадова особа зобов'язана роз'яснити особі, щодо якої складається протокол, її права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, засвідчує підписом ознайомлення її із вищезазначеними правами та обов'язками. Якщо особа відмовляється поставити свій підпис, у протоколі робиться відповідний запис, що засвідчується підписом уповноваженої посадової особи та підписами свідків (за їх наявності).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право висловити пояснення та/або зауваження щодо змісту протоколу, які вносяться до протоколу і засвідчуються її підписом. Пояснення та зауваження можуть бути оформлені окремо, про що робиться запис у протоколі із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Протокол підписують уповноважена посадова особа, свідки правопорушення (за їх наявності) та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про таку відмову, який засвідчується підписом особи, що склала протокол, та підписами свідків (за їх наявності).
Не пізніше ніж наступного робочого дня після складення протоколу уповноважена посадова особа реєструє його в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2), який зберігається протягом строку, установленого законодавством.
Протокол та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення, уповноважена посадова особа формує в окрему справу.
Справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом не пізніше ніж через три робочі дні з дати складення протоколу надсилається до відповідного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
У супровідному листі висловлюється клопотання про направлення до відповідного органу опіки та піклування копії судового рішення за результатами розгляду справи.
Копія справи про адмiнiстративне правопорушення зберігається уповноваженою посадовою особою протягом трьох років.
В свою чергу, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення складеного посадовою Служби у справах дітей та сім'ї Голосїївської районної в місті Києві державної адміністрації № 33 від 01.03.2021 за зверненням ОСОБА_2 до Служби від 10.02.2021 (вх. № 100/09/М-159 від 11.02.2021), встановлено, що за фактом проведення міждисциплінарної команди встановлено відсутність факту насильства по відношенню до дітей з боку ОСОБА_1 , розпочато робота у відповідності до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Матір'ю дітей - ОСОБА_2 надано пояснення від 22.02.2021 року, отримано та враховано інформацію, що надійшла від Голосїївського УПГУ НП у місті Києві від 17.02.2021 № 2344/125/47-2021, враховано пояснення від 22.02.2021 надані дітьми: ОСОБА_3 , 2008 р.н., та ОСОБА_4 , 2011 р.н. а також пояснення надані 26.02.2021 свідками з боку батька - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами служби у справах дітей та сім'ї Голосїївської районної в місті Києві державної адміністрації», затвердженої розпорядженням Голосїївської районної в місті Києві державної адміністрації 18 квітня 2019 року № 249, з урахуванням Рекомендацій щодо реалізації органами опіки та піклування повноважень стосовно складання протоколів про адміністративні правопорушення, що надані з листом Мінсоцполітики від 20.05.2021№ 7156/0/2-20/57 посадовою особою Служби складено протокол № 33 від 01.03.2021 про адміністративне правопорушення щодо невиконання ОСОБА_2 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 22.12.2018 № 974 «Про визначення участі батька у вихованні його дітей» та притягнення її до адміністративної відповідальності відповідно до частини 5 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (Датою виявлення правопорушення зазначено 01.03.2021 - день складання протоколу про адміністративне правопорушення.)
Оригінал справи про адміністративне правопорушення надіслано до Голосїївського районного суду міста Києва для відкриття провадження та прийняття рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 03.03.2021 №100/09-100/09/М-159-64.
Отже, звернення ОСОБА_1 від 11.02.2021 №100/09/М-159 було розглянуто у встановлений законодавством термін.
Згідно Постанови Голосїївського районного суду міста Києва від 17.03.2021 у справі № 752/6123/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 5 статті 184 КУпАП, суд зазначив «... в ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів того, що ОСОБА_2 06 грудня 2020 року діяла всупереч інтересам дітей, умисно перешкоджала спілкуванню батька з дітьми, не виконуючи рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дітей»; суд прийняв рішення провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою на те посадовою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та у випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, а тому, сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки особи, щодо якої він складений, та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.
Згідно статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин, суд вважає, що обставини щодо наявності чи відсутності вини підлягають доведенню в рамках розгляду справи в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не в порядку оскарження дій згідно Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд наголошує, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За змістом частини третьої статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що в цій справі, обраний позивачем спосіб захисту, як зобов'язання скласти процесуальні документи з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для скаржника жодних юридичних прав та/чи обов'язків.
Крім того, з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/3585/18.
З системного аналізу вищевикладеного вбачається, що не складення протоколу відносно третьої особи не порушує права позивача, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє його права і обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни про визнання протиправним діянь суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії - не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, та враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права саме у сфері публічно-правових відносин.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, , ст. ст. 221, 251 КУпАП, Інструкцією з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 06.08.2019 № 1201, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.08.2019 за № 976/33947, ст. ст. 2, 5-10, 77, 257-263, 242-243, 246, 295, 382 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни про визнання протиправним діянь суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 16 серпня 2021 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Орган опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація в особі начальника Служби у справах дітей - Ніколаєнко Наталії Миколаївни (ЄДРПОУ 37308812, 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 42).
Суддя