2-з/754/201/21
Справа № 754/13496/21
Іменем України
02 вересня 2021 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення, -
01.09.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу -виконавчого листа № 754/3442/19, виданого Деснянським районним судом м. Києва, за виконавчим провадженням № 65775530, яке відкрито Державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вегерою О.Д., до набрання рішенням за таким позовом законної сили.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі рішення від 05.02.2021 року, що набрало законної сили 10.03.2021 Деснянським районним судом м. Києва 07.06.2021 року виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у якості відшкодування матеріальних збитків 144 401, 53 грн., у якості відшкодування моральної шкоди 5 000, 00 грн. та 2 643, 01 грн. судового збору.
При цьому ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем, тому це питання відноситься виключно до компетенції виконавця.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Системний та логічний аналіз зазначених норм у їх сукупності свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа застосовується судами як захід забезпечення при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У роз'ясненнях, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано про недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, а тому зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або при оскарженні виконавчих написів та при вирішенні заяв про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючі вищевикладені норми права, керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, суддя дійшов висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 352-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: