ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16082/21
провадження № 1-кс/753/3224/21
"18" серпня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про виключення особи з числа потерпілих,
В серпні 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача про виключення особи з числа потерпілих.
На обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що старшим дізнавачем ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100020003388 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України. Відповідно до постанови старшого дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 26.07.2021 ОСОБА_3 було виключено з числа потерпілих в кримінальному провадженні № 12020100020003388. З постановою він не згоден, оскільки постанова є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив заяву з проханням розглянути скаргу без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже суд, приймаючі рішення про розгляд скарги за відсутності скаржника, бере до уваги норму ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, належать доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень, неможливий.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку суду, скаргу можливо розглянути по суті і за відсутності скаржника.
Дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явилися, повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання належним чином, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Повна технічна фіксація судового засідання на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не проводилася у зв'язку з неявкою учасників процесу.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення вимог скарги з огляду на таке.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першої статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Приписом ч. 1 ст. 24 КПК України гарантовано право кожному на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Скаргу подано належною особою, у строки, передбачені КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що підрозділом дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202000020003388, відомості про яке внесені до ЄРДР 19.06.2020 за ст. 356 КК України.
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_4 від 26.07.2021 ОСОБА_3 виключено з числа потерпілих у кримінальному провадженні № 1202000020003388. Постанова мотивована тим, що виходячи з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202000020003388 від 19.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, встановлено, що ОСОБА_3 не завдано фізичної або матеріальної шкоди.
06.08.2021 ОСОБА_3 , під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 1202000020003388 було виявлено постанову про виключення його з числа потерпілих.
Крім цього, ч. 3ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом з тим, ч. 5ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або якщо особі кримінальним правопорушенням завдана шкода.
В п. 18 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року Справа N 439/397/17, Провадження N 13-66кс18 зазначено поняття "потерпілий" - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння).
Крім того, відповідно до п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України та п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Далбан проти Румунії» визначено, що термін «потерпілий» у сенсі ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду. При цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди, тому слідчий суддя вважає, що обставини щодо наявності шкоди, заподіяної злочином підлягають ретельної перевірки під час досудового розслідування, якої як видно із постанови слідчого здійснено не було. У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Як вбачається з тексту рішення слідчого, очевидних та достатніх підстав вважати, що заявнику не завдано шкоди в розумінні ч. 1 ст. 55 КПК України досудовим розслідуванням встановлено не було, інші посилання слідчого не узгоджуються з вимогами діючого кримінально-процесуального законодавства.
Частиною 4статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Між тим, фактичні обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що висновок про наявність чи відсутність шкоди завданої ОСОБА_3 безпосередньо залежить від встановлення інших ознак кримінального правопорушення в діянні відповідних осіб.
Наявність чи відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення є обставиною яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні відповідно дост. 91 КПК України, при цьому доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2ст. 91КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виходячи зі змісту п. 2 ч. 5ст. 110 КПК України постанова дізнавача про виключення ОСОБА_3 з числа потерпілих є передчасною, не містить змісту обставин, які були підставами для її прийняття, зокрема, щодо доводів заявника про заподіяння йому шкоди.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства та недопущення порушення прав ОСОБА_3 , можливості захистити свої права, суд вважає, що постанова дізнавач від 26.07.2021 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.303,306,307,309 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 26.07.2021 у кримінальному провадженні № 12020100020003388 про виключення особи з числа потерпілих.
Матеріали кримінального провадження № 12020100020003388 повернути старшому дізнавачу ВД Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1