Справа № 644/7600/21
Провадження № 3/644/1768/21
Іменем України
31 серпня 2021 р. м.Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова - Шевченко С.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 164-10 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
До суду для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ№468075, складений 27.07.2021 року у відношенні ОСОБА_1 , відповідно обставин викладених в якому останній, 27.07.2021 року о 15 годині 40 хвилин, перебувачи за адресою: вул.Волочаївська, б.53, в м.Харкові, здійснював приймання металобрухту, а саме: прийняв у громадянина ОСОБА_2 металевий млинець вагою 5,2 кг., без складання акту приймання визначеного Законом України «Про металобрухт», порушивши законодавство, що регулює здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом.
ОСОБА_1 заперечував проти обставин викладених в протоколі, вказав, що не займається діяльністю, що пов'язана з прийманням металобрухту, а лише знаходився тимчасово на місці де здійснюється приймання металобрухту, оскільки його про це попрохав знайомий, зазначив, що не є приватним підприємцем чи посадовою особою, які можуть бути суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.164-10 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпА, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) визначає наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно диспозиції ч.2 ст.164-10 КУпАП адміністративна відповідальність настає за приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України «Про металобрухт».
Частина 2 ст.164-10 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Відповідно до Закону України «Про металобрухт» заготівля металобрухту це діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання. Порядок здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом визначено цим Законом. Так, за вимогами норми вказаного Закону заготівлю металобрухту здійснюють суб'єкти господарювання. Суб'єкти господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, мають право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб підприємців обов'язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється з заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.
Отже, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, а саме: Закон України «Про металобрухт».
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в порушенні законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом. До операцій з металобрухтом належать заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів. Заготівля металобрухту - це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.
Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи суб'єктів господарювання.
Суб'єктивна сторона правопорушення це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно суб'єкта правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-10 КУпАП, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем (з підтвердження цього відповідним свідоцтвом та витягом з реєстру платників єдиного податку з зазначенням місця провадження господарської діяльності) або, що особа у відношенні якої складно протокол про адміністративне правопорушення є посадовою особою суб'єкта господарювання, який здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту. Крім того, суд звертає увагу, що при заповненні відомостей протоколу щодо особи ОСОБА_1 посадовою особою в графі «місце роботи», вказано, що останній - тимчасово не працює. Відтак, суд зазначає, що суду не надано даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 статті 164-10 КУпАП.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення, а саме порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про металобрухт», встановлено наступне. Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-10 КУпАП, працівник поліції вказав на порушення останнім вимог положень Закону України «Про металобрухт», але при цьому в протоколі не вказано, яку саме частину, пункт, підпункт вказаного Закону порушив ОСОБА_1 .
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Слід зауважити, що відповідно до КУпАП суд не наділений правом та обов'язком самостійно визначати обсяг звинувачень у вчиненні адміністративного правопорушення, так само збирати докази в підтвердження винуватості особи.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічного роду положення закріплено також у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи відсутність в матеріалх справи доказів, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб'єкта господарювання, яка здійснює операції з металобрухтом або фізичною особою підприємцем, що виконує вказану діяльність та, при викладені обставин вчиненого правопорушнення відповідною посадовою особою не зазначено частину статті, пункт, підпункт Закону України «Про металобрухт» порушення якого допустив ОСОБА_1 , суд доходить висновку про відсутність підстав притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.ст. 8, 62 Конституції України, оскільки суду не надано доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 2 статті 164-10 КУпАП та відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтей, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,279,283-285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164-10 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через місцевий суд.
Суддя Шевченко С. В.