Справа № 953/1293/20
н/п 1-кп/953/255/21
"02" вересня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання з приводу запобіжного заходу відносно обвинуваченого за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490005291 від 21.11.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 05.09.2021 року включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177, 178 КПК України, з метою їх запобігання, а саме: можливості переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу за необґрунтованістю та недоведеності існування ризиків, передбачених кримінально процесуальним законодавством, та просили відмовити, також просили зменшити розмір застави.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні заявлених клопотань з приводу запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5, ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та залишення обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2020 року судом було визначено заставу відповідно до ст.182 КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100,00 грн.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За вказаних обставин, відсутні підстави для зміни раніше визначеного розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, суд при продовженні строку тримання під вартою визначає суму застави у тому ж розмірі.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», та продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 31.10.2021 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 105 100 грн., що визначено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2020 року, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів(одержувач):ТУ ДСА України у Харківській області;Код отримувача(код за ЄДРПОУ):26281249; Банк отримувача(одержувача): ДКСУ м.Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача):820172; призначення платежу застава; справа № 953/1293/20, н/п 1-кп/953/603/20), обвинувачений ОСОБА_5 платник (прізвище,ініціали).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Київського районного суду м. Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя -