Справа№ 953/15164/21
н/п 1-кп/953/863/21
02.09.2021 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2021 року за № 12021226130000614 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, неодруженого, дітей на утриманні немає, освіта середня, не працюючого, раніше судимого, зареєстрований: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 ,
з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання психотропної речовини та наркотичного засобу без мети збуту, діючи умисно, з мотивів реалізації особистих потреб, з метою особистого вживання та використання, придбав та почав незаконно зберігати при собі 3 прозорих зіп-пакети з речовиною сірого та зеленого кольору, а також темно-зелену речовину рослинного походження, приховуючи її в особистих речах.
Злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками поліції, які 03.05.2021 в період часу з 15:37 до 15:48 під час огляду місця події, поблизу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , виявили та в подальшому вилучили у ОСОБА_4 вказані речовини масою: 10,2447 грам, 13,3692 грам, які згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-21/10571-НЗПРАП від 08.06.2021 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP. Маса PVP в перерахунку на масу речовини, становить 6,6173 грам, 8,5587 грам. Загальна маса PVP становить 15,176 грам. Надана на дослідження речовина рослинного походження, масою: 0,9216 грам, згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-21/10571-НЗПРАП від 08.06.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабісом». Маса «канабісу» в перерахунку на суху сечовину, становить: 0,7592 грам.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 309 КК України, а саме незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за цією статтею.
Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся та дав суду свідчення про обставини скоєного, як про це викладено в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється, просить строго не наказувати та врахувати те, що він зробив для себе висновки, його затримання та перебування в умовах тримання під вартою пішло йому на користь, він планує життя та одружитись в подальшому.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана повністю та його дії за ч.3 ст. 309 КК України в межах пред*явленого обвинувачення кваліфіковані правильно, тобто незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за цією статтею.
Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом'якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що той раніше судимий: 07.07.2020 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі, з іспитовим строком на 1 рік, з 16.09.2020 року перебуває на обліку в РО ФГУ «Центр пробації» в Харківській області, не працевлаштований, дітей немає, не одружений, зареєстрований та проживає в м. Харкові, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
При призначенні покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини, за яких його вчинено, єдиний епізод вчиненого, визнання провини обвинуваченим в повному обсязі, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставин, які пом*якшують його покарання, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, його процесуальну поведінку під час розгляду справи, і тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, що інкриміновано обвинуваченому, а саме у вигляді позбавлення волі.
Підстав для визначення іншої міри покарання або застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого та обставини злочину.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання повинно бути справедливим, співмірним, адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Також, при призначенні остаточного покарання підлягають застосуванню ст.ст.71, 72 КК України, оскільки ОСОБА_4 після постановлення вироку в 2020 році, але до повного відбуття покарання за даним вироком вчинив новий злочин.
Остаточне призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення в умовах ізоляції та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення , враховуючи обставини скоєного та особу обвинуваченого.
Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1716,20 грн.
За положенням п.9 ч.2 ст. 133 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є в тому числі запобіжні заходи.
Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризиків - приховування обвинуваченого від суду, вчинення нового злочину, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, задля забезпечення виконання вироку, за клопотанням прокурора, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більш ніж на 60 днів, оскільки положенням ст. 197 КПК України, передбачений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст. 309 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі.
В силу ч.1 ст. 71 КК України, із застосуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_4 частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2020 року, яким йому було призначено покарання за ч.1 ст. 309 КК України 1 рік 6 місяців обмеження волі, з іспитовим строком 1 рік, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його фактичного затримання, тобто з 09.07.2021 року, зарахувавши час перебування під вартою в строк відбування покарання.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишивши його без зміни, до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, тобто до 31 жовтня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 08.06.2021 року за №СЕ-19/121-21/10571 в розмірі 1716, 20 грн.
Речові докази (телефон «Хіаомі» чорного кольору), який зберігається в камері схову ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області (квитанція 1273) - повернути власникові ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили.
Речові докази (психотропні речовини, наркотичні засоби), вилучені у обвинуваченого та які зберігаються в УЛМТЗ ГУ НП в Харківській області (квитанція 1) - знищити, після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий - ОСОБА_1