Номер справи 623/3109/21
Номер провадження 2-з/623/66/2021
іменем України
02 вересня 2021 року м. Ізюм
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/3109/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Веллфін", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
У заяві просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 65718243, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 51993 від 24 травня 2021 року. Заява мотивована тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки арешт та стягнення коштів, що нараховуються позивачу у вигляді заробітної плати є єдиним джерелом доходу останнього.
Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому призводитиме до погіршення стану позивача та ускладнень в процесі повернення даних грошей, що вимагатиме окремого процесу та необхідних, пов'язаних з цим витрат.
У відповідності з п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, позивачем не надано доказів фактичного стягнення грошових коштів з його заробітної плати ( довідки з місця роботи про фактичне утримання з заробітної плати ).
Таким чином, доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому призводитиме до погіршення стану позивача, та ускладнень в процесі повернення даних грошей, що вимагатиме окремого процесу та необхідних, пов'язаних з цим витрат є недоведеними.
Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 153, 260, 261 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/3109/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у задоволенні заяви не є перешкодою для повторного звернення заявника з тими самими вимогами після усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні заяви
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк