Справа № 562/2718/17
"29" березня 2021 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
за участю секретаря Аврамчук Н.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Майструка С.М.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Семенюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_4 . Стверджує, що після смерті матері він вступив в управління та фактичне володіння спадковим майном, оскільки доглянув її та здійснив її поховання. Однак, 07 лютого 2017 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом його рідному брату ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) члена Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке» смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, належного спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) РВ № 0174805, виданого Здолбунівською районною державною адміністрацією 15 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12381.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 січня 2019 року до участі в справі залучено правонаступника відповідача - ОСОБА_2 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер відповідач ОСОБА_3 .
27 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позовних вимог. Позивач вказує, що після смерті відповідача приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. видано дочці спадкодавця ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 серпня 2018 року на право на земельну частку (пай) члена Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке» смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах. Тому просить суд усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 лютого 2017 року, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В.; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 серпня 2018 року, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В., та визнати за ним право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке», розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області 15 грудня 1998 року на ім'я ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Майструк С.М. позовні вимоги підтримав у повному об'ємі. Пояснив суду, що позивач ОСОБА_1 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805 знаходився у позивача і до суду з позовом про визначення додаткового строку дляприйняття спадщини ОСОБА_1 не звертався. Рідний брат позивача ОСОБА_3 проживав разом із матір'ю, однак постійно знущався над нею, завдавав їй тілесні ушкодження, внаслідок чого остання померла від отриманих ОСОБА_3 побоїв. Будь-яких письмових доказів на підтвердження вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 щодо матері ОСОБА_4 та притягнення останнього до відповідальності в судовому порядку немає, це йому відомо зі слів позивача та його дружини ОСОБА_5 . Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила суду, що її батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки постійно проживав разом із спадкоємцем і фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) РВ № 0174805 знаходився у її батька і за наявності законних підстав він оформив своє право на спадщину в нотаріальному порядку. Вона є дочкою ОСОБА_3 і своєчасно прийняла спадщину після смерті батька, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Упродовж 1994-1995 років вона проживала разом зі своїми батьками, дідом та бабусею ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . В подальшому вона переїхала проживати разом із матір'ю в м.Здолбунів Рівненської області, а її батько залишився проживати разом зі своїми батьками. Вона кожного літа приїжджала на канікулах до батька та бабусі. Відносини в її батька ОСОБА_3 з його матір'ю ОСОБА_4 були нормальні, будь-яких тілесних ушкоджень її батько для своєї матері не завдавав. За станом здоров'я ОСОБА_4 сторонньої допомоги не потребувала. Її рідний дядько - позивач по справі ОСОБА_1 проживав окремо від своєї матері ОСОБА_4 в іншому селі і спадщини після її смерті не прийняв. Тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29 грудня 1999 року Мізоцькою селищною радою Здолбунівського району Рівненської області. Після її смерті відкрилася спадщина на майно.
ОСОБА_4 належала земельна частка (пай) розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке», розташована на території смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого 15 грудня 1998 року Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР (чинної на час виникнення спірних правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновителі), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07 квітня 2017 року Здолбунівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області, ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07 лютого 2017 рокуЗдолбунівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області, ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст.549 ЦК УРСР (чинної на час виникнення спірних правовідносин) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається зі спадкової справи № 8/2017, заведеної 06 лютого 2017 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. щодо спадкування майна, належного ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем, що звернувся за оформленням спадкових прав, був ОСОБА_3 , який 06 лютого 2017 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Заяв від інших спадкоємців не надходило.
Згідно довідки № 02-21/71 від 02 лютого 2017 року, виданої Мізоцькою селищною радою Здолбунівського району Рівненської області, спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала в с.Клопіт Здолбунівського району Рівненської області. До дня смерті спадкодавця та протягом шести місяців в будинку був зареєстрований син спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
07 лютого 2017 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. видане свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) члена Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке» смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, належного спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого Здолбунівською райдержадміністрацією 15 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12381.
Судом встановлено, що в провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області знаходилася цивільна справа № 562/2926/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. До позовної заяви, поданої до суду 02 грудня 2016 року, додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого зазначено - ОСОБА_4 ;копію сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого Здолбунівською районною державною адміністрацією 15 грудня 1998 року на ім'я ОСОБА_4 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданого 03 грудня 1996 року Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області; копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2016 року позов задоволено, ОСОБА_1 визначено додатковий строк до 16 березня 2017 року для подання заяви про прийняття спадщини його матері ОСОБА_4 .
25 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Майструк Сергій Миколайович подав до суду заяву про перегляд рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2016 року в справі № 562/2926/16-ц, вказуючи, що ОСОБА_1 не підписував та не подавав до суду позовну заяву про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 травня 2019 року задоволено заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2016 року в цивільній справі № 562/2926/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Провадження у справі закрито.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції як свідок, позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що на день смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він постійно проживав у смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області разом зі своєю сім'єю. Його матір до дня своєї смерті постійно проживала разом з його рідним братом ОСОБА_3 , який постійно бив матір та виганяв з хати. Він час від часу приїжджав до матері в гості, привозив їй продукти харчування. Востаннє він бачив матір за тиждень до її смерті. Він жодного разу не повідомляв працівників поліції про вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 щодо їх матері ОСОБА_4 . Також він жодного разу не звертався у лікувальні заклади з проханням надати медичну допомогу його матері ОСОБА_4 . Після смерті матері він, перебуваючи в житловому будинку за місцем проживання свого рідного брата ОСОБА_3 в с.Клопіт Здолбунівського району Рівненської області, забрав оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданий Здолбунівською районною державною адміністрацією 15 грудня 1998 року на ім'я ОСОБА_4 , тому вважає, що він своєчасно прийняв спадщину. Однак, він ніколи особисто не користувався вказаною земельною часткою (паєм) та не передавав її в оренду іншим особам. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач не проживав разом з матір'ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини і після смерті спадкодавця спадковим майном не користувався, тобто фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном, також у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв.
Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про своєчасне прийняття спадщини позивачем після смерті матері, оскільки такі пояснення є їх суб'єктивною думкою.
Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК УРСР (чинної на час виникнення спірних правовідносин) не мають права стати спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь з спадкоємців або зробили замах на їх життя.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин для усунення від права на спадкування ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 . Суд не бере до уваги доводи позивача та його представника про те, що ОСОБА_4 померла внаслідок спричинення їй ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, оскільки відсутні судові рішення про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення протиправних дій щодо матері ОСОБА_4 . Також не надано позивачем доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених статтею 1224 ЦК України, для усунення від права на спадкування ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 .
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 16 січня 2018 року виконавчим комітетом Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області.
До дня своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав одиноко в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою № 54 від 22 січня 2018 року, виданою Мізоцькою селищною радою Здолбунівського району Рівненської області.
Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно положень ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи № 20/2018, заведеної 22 березня 2018 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В., вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняла дочка спадкодавця ОСОБА_2 , яка у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.
20 серпня 2018 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. видане свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) члена Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке» смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, належного спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого Здолбунівською райдержадміністрацією 15 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12381, а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. 07 лютого 2017 року, за реєстраційним № 111.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч.1 ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
У постанові Верховний Суд від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зробив висновок, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім'я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини, тощо.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 своєчасно прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в свою чергу ОСОБА_2 своєчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на законних підставах отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Мізоцьке», розташована на території смт.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0174805, виданого 15 грудня 1998 року Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області. Інші спадкоємці спадщини не прийняли.
Підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Бондаренком О.В. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивачем не доведено та судом не встановлено, як і не встановлено підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у порядку ст.141 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст.528, 529, 549 ЦК УРСР, ст.ст.1268-1270, 1296, 1301 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області (п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України). Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Повний текст судового рішення складений 02 квітня 2021 року.
Суддя