Справа № 545/2802/21
Провадження № 2-з/545/81/21
02.09.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді: Потетій А.Г.,
при секретарі: Данко А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,83 га розташовану на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5323082200:00:005:0077 до моменту набрання законної сили у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що до Полтавського районного суду Полтавської області ним було подано позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 150000,00 грн. та 203191,38 грн. процентів, що в загальному розмірі становить 353191,38 грн. за борговою розпискою від 17 вересня 2009 року.
19 липня 2021 року від відповідача на його адресу надійшов лист з повідомленням про його намір продати за 350000,00 грн. земельну ділянку з кадастровим номером 5323082200:00:005:0077 з пропозицією йому, як орендарю на її придбання.
Отже в даному випадку між позивачем та відповідачем виник спір з приводу повернення ОСОБА_1 боргу та на даний час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення мого позову. Оскільки існує ризик, що відповідач в період вирішення спору судом може продати належну йому на праві власності земельну ділянку, що унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення мого позову.
Тому вважає, що забезпечення його позову шляхом встановлення заборони відповідачу відчужувати указану земельну ділянку з огляду на суму боргу та суму продажу земельної ділянки є співмірним із заявленими ним вимогами і є належним способом визначеним ст.150 ЦПК України.
За вказаних обставин продаж відповідачем земельної ділянки призведе до унеможливлення як виконання рішення суду так і ефективного захисту порушених відповідачем прав позивача, виконання рішення суду у разі задоволення позову буде неможливим, тому відповідача необхідно обмежити в цих правах.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до заяви докази суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї Конвенції.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2021 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. 02.09.2021 року ухвалою суду відкрито провадження за даним позовом.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 17.09.2009 року надав в позику ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. На виконання зазначених умов була надана розписка від 17.09.209 року, яка була позичальником власноручно надана.
На сьогоднішній день ОСОБА_2 зобов'язання по позиці не виконуються, борг не погашений, тим самим кредитору наносяться збитки, заборгованість збільшується.
Станом на 31 серпня 2021 року ОСОБА_2 борг не повернутий, умови договору не виконані, відповідач відмовляється добровільно повернути заборгованість та виконати покладені на нього зобов'язання, і загальна заборгованість за договором позики від 17.09.2009 року складає з урахуванням відсотків складає 353191,38 гривні.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову та покладає на відповідачів обов'язок неухильного виконання даної ухали, а арешт об'єкта нерухомого майна означає, що цей об'єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 просить суд заборонити ОСОБА_2 відчужувати належну йому земельну ділянку площею 3,83 га розташовану на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5323082200:00:005:0077.
Отже в даному випадку між позивачем та відповідачем виник спір з приводу повернення ОСОБА_1 боргу та на даний час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення мого позову. Оскільки існує ризик, що відповідач в період вирішення спору судом можуть продати належну йому на праві власності земельну ділянку, що унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення мого позову.
Забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу відчужувати указану земельну ділянку з огляду на суму боргу та суму продажу земельної ділянки є співмірним із заявленими ним вимогами і є належним способом визначеним ст.150 ЦПК України.
За вказаних обставин продаж відповідачем земельної ділянки призведе до унеможливлення як виконання рішення суду так і ефективного захисту порушених відповідачем прав позивача, виконання рішення суду у разі задоволення позову буде неможливим, тому відповідача необхідно обмежити в цих правах.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149-153, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
До розгляду по суті цивільної справи №545/2802/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики - заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ) відчужувати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,83 га, розташовану на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 5323082200:00:005:0077 до моменту набрання законної сили рішенням у справі №545/2802/21.
Ухвалу направити ОСОБА_2 - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання її копії.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: А.Г. Потетій